![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajinНатрапив на цікавий, гарно виконаний тайтл 「結婚するって、本当ですか」 («Це правда, що ви одружуєтеся?») або «365 Days To The Wedding».
У початковій арці йдеться про наступне. Японська міжнародна туристична фірма має намір відкрити представництво в Іркутську. А отже треба відрядити туди когось із працівників на тривалий термін. І щось ця ідея нікого в колективі не надихає. Натомість швидко з'ясовується, що «жертуватимуть» кимось неодруженим. Аби уникнути загрози, двійко самотніх працівників, хлопець і дівчина дивовижним чином долають свою соціальну замкнутість, домовляються вдати, ніби одружуються, обмірковують план спільних дій та оголошують на роботі про свої заручини… І відтоді мусять проводити разом час, дедалі більше часу, аж навіть жити вже разом в одному помешканні, до чого жоден з них не був готовий на початку тієї авантюри. А ще й таємничий незнайомець телефонує та повідомляє, що знає про їхню брехню. Що довше це триває, то сильніше все відхиляється від задуму «змовників»…
Я гадав, що ця психологічно-детективно-романтично-комедійна сюжетина буде основою всього твору, тож навіть засмутився трохи, коли вона несподівано швидко вичерпалася. Завершено її, щоправда, ідеально, навіть занадто зручно для всіх.
Те, що починається потім, вже не є настільки оригінальним, якщо не вважати оригінальною саму ідею, як двоє запеклих інтровертів хочуть одружитися насправді. Чи стане автора далі на ще якісь гостроцікаві проблеми, крім очікуваного розвитку стосунків та залагодження побутових питань, не знаю, але сподіваюся, що так. Зрештою, за такої композиції події нехочудосибірської арки виглядають лише вступом до чогось більшого, і такий кмітливий (хоча й напрочуд безталанний, як виявилося) автор, як Тамікі Вакакі, не може не усвідомлювати цього.
Видано наразі п'ять томів, і це охоплює вступну арку з хвостиком; з журналів до мережі потрапило трохи більше. Якщо комусь цікаво, то цю манґу можна знайти навіть в українському перекладі. Щоправда там перекладено з англійської на фанатському рівні якости…
А ще я несподівано дізнався, що колись давно була пісня з такою самою назвою :)
У початковій арці йдеться про наступне. Японська міжнародна туристична фірма має намір відкрити представництво в Іркутську. А отже треба відрядити туди когось із працівників на тривалий термін. І щось ця ідея нікого в колективі не надихає. Натомість швидко з'ясовується, що «жертуватимуть» кимось неодруженим. Аби уникнути загрози, двійко самотніх працівників, хлопець і дівчина дивовижним чином долають свою соціальну замкнутість, домовляються вдати, ніби одружуються, обмірковують план спільних дій та оголошують на роботі про свої заручини… І відтоді мусять проводити разом час, дедалі більше часу, аж навіть жити вже разом в одному помешканні, до чого жоден з них не був готовий на початку тієї авантюри. А ще й таємничий незнайомець телефонує та повідомляє, що знає про їхню брехню. Що довше це триває, то сильніше все відхиляється від задуму «змовників»…
Я гадав, що ця психологічно-детективно-романтично-комедійна сюжетина буде основою всього твору, тож навіть засмутився трохи, коли вона несподівано швидко вичерпалася. Завершено її, щоправда, ідеально, навіть занадто зручно для всіх.
Те, що починається потім, вже не є настільки оригінальним, якщо не вважати оригінальною саму ідею, як двоє запеклих інтровертів хочуть одружитися насправді. Чи стане автора далі на ще якісь гостроцікаві проблеми, крім очікуваного розвитку стосунків та залагодження побутових питань, не знаю, але сподіваюся, що так. Зрештою, за такої композиції події нехочудосибірської арки виглядають лише вступом до чогось більшого, і такий кмітливий (хоча й напрочуд безталанний, як виявилося) автор, як Тамікі Вакакі, не може не усвідомлювати цього.
Видано наразі п'ять томів, і це охоплює вступну арку з хвостиком; з журналів до мережі потрапило трохи більше. Якщо комусь цікаво, то цю манґу можна знайти навіть в українському перекладі. Щоправда там перекладено з англійської на фанатському рівні якости…
А ще я несподівано дізнався, що колись давно була пісня з такою самою назвою :)