Чому не хіміця

[ukurainajin]

лат. historicus — історичний, нід. historicus — історик
лат. chēmicus (chimicus) — хімічний, нід. chemicus — хімік
лат. physicus — фізичний та фізик, нід. fysicus — фізик
лат. mathēmaticus — математичний та математик, нід. mathematicus — математик

Гадаю, вистачить. Латинський наросток -icus є спорідненим з грецьким -(ι)κός і так само, як останній, слугує для утворення прикметників. У германських мовах цей прадавній наросток розвився, наприклад, до -ig у німецькій та до -y/-ic в англійській. Голландці позичили собі латинські прикметники (чи то відприкметникові іменники) на позначення знавців відповідної царини. У кого саме позичили ми, я не знаю — у поляків, оно, так само, — але очевидно, що нам оце -ик(ік) дісталося у складі відповідних слів як є. Ще раз: «ик» у таких словах — це латинсько-грецький прикметниковий наросток, подібний до нашого -ний.

Слов'янський наросток -ик, котрий у жіночій формі перетворюється на -иц, працює по-іншому. Хоча б тому, що він не прикметниковий, а іменниковий. Його додають до прикметників замість закінчення, щоби утворити іменник, котрий має відповідну ознаку чи ще якось стосується: молодий — молодик (молодиця), правний — правник (правниця), домовий — домовик, старий — старик (стариця), відмінний — відмінник (відмінниця). Отже, якщо утворювати фемінітив із переходом -ик у -иц, як дехто пропонує, то робити це треба не від іменника «математик», адже в ньому не той -ик, про який вони думають, а від прикметника «математичний». Жіноча форма тоді звучатиме «математичниця», а чоловіча, відповідно — «математичник»…

Натомість, якщо вже кортить зайнятися реформуванням, то кращим за пошук нових штучних форм було би, як на мене, реабілітувати чергування к-ч перед -ка. Так, це означатиме «математичка» та «історичка». У поляків ці форми не мають зневажливого шкільного присмаку: Maria Skłodowska-Curie jest bardzo znaną chemiczką — і нічо.

Comments

[toplinden]

Ja za пошук нових штучних форм, pak te ctco tut — menji ± norm. A -tcka zalycmo-no dlja deminutyviv, na ctco vin perevagno i buv rozraxovanyj. Pryklad Ljasjkoji no prjam nedoretcnyj, tam i -njtcyk je normoju, jak ot Chińczyk, Japończyk. Dlja Ukrajynsjkoji, budjmo vidvertymy, to dyko bude.

Rady spravedlyvostjy zaznatcu, ge -ytsja teg rozrobjenyj dlja zmencuvaljnja, de dosji takym zalycaje sja v bohatjox Slovjansjkyx movax, ale v Ukrajynsjkij, i tut budjmo vidvertymy, vin nabrav svojyx vidtjinkiv.

[ukurainajin]

-ик(ок)/-иця зменшувальне, коли його до іменників додають, з прикметниками я не пригадую зменшувальних прикладів. хіба ні?

[toplinden]

Natce vse tak. To ja pro zahalom.

[ukurainajin]

pak te ctco tut — menji ± norm

яке саме? «математичниця»? бо «математиця» є алогічним способом творення.

[toplinden]

Perce: matematytcnyk i matematytcnytsja.

[ukurainajin]

Тут як і з «англо-мовний / україно-мовний», которьіх я ненавиджу. У нас узвичаїлися запозичені форми «хімік / математик», і тепер вже жодний «математичник» не зайде.

[toplinden]

Daj pomrjijaty!

[ukurainajin]

tam i -njtcyk je normoju, jak ot Chińczyk, Japończyk. Dlja Ukrajynsjkoji, budjmo vidvertymy, to dyko bude.
Ну так. Не знаю, як у них стався цей перехід від -ец до зменшеного -чик, так нам того й не треба.

[toplinden]

Zajmavo, ale isnuje, sxoge, pocyrena pomylka, de zamistj -tcnyx tcomusj vpysane -tcnyk, xotca bukvy k i x na kyrylytcnij rozkladtsji natce okremo stojatj. Pryklady: odyn, dva. Prypuskaju, z hyncymy desj te same.

[toplinden]

Xiba ctco za vyhljadom vony sxogi, prytcomu ne lyce dlja macyn, a i dlja ljudej.

[ukurainajin]

Дуже дивна помилка. Я би її пояснив машинним розпізнаванням.

[toplinden]

бо «математиця» є алогічним способом творення.

Doretcy, ne vse tak prosto, bo moge buty jakraz loqitcnym tvorennjem jakctco hljadjity na etymoloqiju.

Tak, zhadani tvoji narostky stvoreni aby robyty z imennyka prykmetnyka. Ale jakctco pohljanuty na etymoloqiju, to majemo nastupne:

From i-stem + -cus, occurring in some original case and later used freely. Cognate with Ancient Greek -ικός (-ikós), Proto-Germanic *-igaz (Old High German and Old English -ig, Gothic -𐌴𐌹𐌲𐍃 (-eigs)), Proto-Slavic *-ьcь (the last has fossilized into a nominal agent suffix, but probably originally also served adjectival functions).

A zhadanyj *-ьcь v Ukrajynsjkij movi stav -etsj, tobto umovnyj historyk stane historetsj. A tam de -etsj, tam i -ytsja. Ale skladno znajty pryklady takoho vgyvu, ehe.

[ukurainajin]

Подививсь етимологію, та, на жаль, там не наводять імовірних прикладів того, як воно могло виконувати прикметникову функцію — це вже щось настільки екзотичне для слов'янських мов, що навіть цікаво.
Ну, якщо самотужки утворювати від грецьких чи латинських іменників, оминаючи запозичену звідти номіналізацію, то… не знаю, у мене з сучасними уявленнями однаково виходить «історі-йник», а не «істор-ець». А з математикою (фізикою) взагалі цікаво, бо то вже саму назву царини утворено прикметниковим способом — легше забити та утворювати з питомих коренів.

[toplinden]

Ctce raz pryvit!

Tsjoho razu prosto novynne. Natskom z dergavnoji movy vyrjicyla v med. sferji z ‑yk utvorjuvaty ‑ynja, tobto vzjaly te, ctco vge de-ne-de, perevagno v bloqax, take praktikuje sja.

2) -ин(я) від іменників на
-ик, -ік: генетикиня, технікиня;

[ukurainajin]

Та й нехай. Визначеність — це добре. Погано лише, коли мовців змушують до утворення форм, що нікому не були потрібні в мовній практиці. Та й застосовувати фемінітиви доречно лише тоді, коли йдеться про певну особу. На дверях ніхто не писатиме «інженерка» — лише в розмові про людину (наша інженерка) чи при зверненні до неї з «пані».

[toplinden]

Ctce raz pryvit!

Pidvezly slovnyk a stattju. Tam je nastupne:

Подібна модель, коли чоловіча основа на –ик/ -ок/ приймає суфікс –ИЦ(Я), хоч так само давно випрацювана, органічна для української мови та мовно ощадна, однак сьогодні подекуди забута (стати́стик – стати́стиця, сві́док – сві́дчиця та ін.). Зокрема, словники дорадянського періоду¹⁵ засвідчують давню жіночу назву сві́дчиця, замість якої сьогодні вживають новотвори свідки́ня і свідчи́ня. Російсько-український словник ділової мови (за редакцією М. Дорошенка, 1930 р.) реєструє мовно ощадну назву стати́стиця, замість якої сьогодні вживають громіздку назву статистикиня. Очевидно, забуття слів сві́дчиця, стати́стиця варто пов’язати з їх відсутністю в СУМ-11.

Через незнання давніших фемінітивів, утворених від чоловічих основ на –ик/ -ок/ за допомогою суфікса –ИЦ(Я), їм на заміну нині творять жіночі назви із суфіксом –ИН(Я). Зокрема, так сталось зі словом кри́тиця, яке збереглось у діаспорній мові, однак у материковій Україні замість нього тепер уживають критики́ня.

Попри забуття окремих слів, модель “–ик/ -ок/ + суфікс –ИЦ(Я)” нині поповнюється новими словами (інформа́тик – інформа́тиця, параме́дик – параме́диця, сино́птик – сино́птиця, ске́птик – ске́птиця, теоре́тик – теоре́тиця та ін.) і вступає в конкурентну боротьбу з іншими моделями. З огляду на те, що модель із суфіксом –ИЦ(Я) давно випрацювана, органічна для української мови та мовно ощадна, рекомендую використовувати саме її для творення нових фемінітивів від чоловічих основ на –ик/ -ок/-ник. Зокрема, утворені за цією моделлю жіночі назви кри́тиця, стати́стиця, теоре́тиця, інформа́тиця зберігають тяглість розвитку української мови впродовж останнього століття, навіть попри “лакуни” в радянському словникарстві.

Ctco zjbihaje sja z etimoloqitcnym naprjamom, tobto taky xemytsja, ctcopravda, maje lyce pidtrymku ekspertiv v 6 %

[ukurainajin]

Тю, приклади давнього вжитку та усі ті наукові консультанти — це чудово. Але ж я, власне, писав про те, чому модель -ик/-иць, як на мене, є недоречною тут. Тобто що сама модель, звісно ж, є органічною, проте в подібних словах іноземну морфологію плутають з питомою. Просто -ік/ик тут є саме частиною основи чи то навіть кореня, а не іменниковим наростком, тому й міняти його на наросток жіночого роду є просто нелогічним :)