ukurainajin | «Хочу з'їсти твою підшлункову» (Коментуй)

Чесно кажучи, така непоетична назва манґи мене відлякувала. Та заради підтримки нашого видавця, котрий торує шлях для манґи українською мовою — і то різножанрової манґи, — я придбав обидва томи. Так, ця історія складається з двох томів і є манґизацією одноіменної повісті. Два томи — це водночас і мало, і достатньо. Мало — тому що в форматі коміксу там майже нема чого читати, вистачає на годину. А достатньо — тому що можна напружитися і видати отак усе разом, не розтягуючи стислу суть на місяці очікування, як то відбувається з серіалами.

За історією було також знято повнометражні фільм та аніме. Ця повість взагалі, як кажуть, отримала шалену популярність в Японії. Особисто я прохолодно ставлюся до історій з такою темою, бо мені їх вистачило вже в житті, але мушу визнати, що разом з тим автор пропонує годящі та зворушливі ідеї. Зокрема про те, що й очікувана смерть може стати неочікуваною. Вичавити з мене кілька сльозинок йому зрештою вдалося.
Також я сумнівався, чи варто давати щось таке племінникові, але після дослідження гадаю, що 13-14-річній дитині таке вже не зашкодить. Тему подано без тиску та гнітючості, наголос більше на внутрішній зміні персонажів, ніж на самій трагедії. Я бачив набагато приголомшливіші зразки того, що розраховано на підліткову авдиторію, а тут навіть вікового обмеження нема. Аби лише дитині було цікаво занурюватися у романтичні старшокласні взаємини, з яких постають не такі вже прості питання!

Загалом схвалюю до прочитання. Можливо, для зрілої людини тут нового небагато, утім є, про що поміркувати і про що поплакати. Тицяйте на малюнок, або ось тут (т.1) і тут (т.2), та дивіться на сайті видавця.