а-я-уй

[ukurainajin]

Найважчою, мабуть, є тема закінчень а(я)/у(ю) в родовому відмінку. Логіка там, прямо кажучи, доволі примарна. А найгірше те, що наш правопис, хоч і намагається якось розкласти слова по купках, вичерпністю пояснень не балує. Ну, ви самі знаєте, коли в цій темі сумнівів нема, а коли не обійтися без словника…
Оце щойно зіткнувся: «амулет» і «артефакт». Перше слово має закінчення «а», натомість друге — «у». А чому «артефакт» через «у»… певно тому, що «манускрипт»… Я серйозно, це капець! Є там така категорія іменників на «у», коли вони складні. І серед них зокрема наведено як приклад «манускрипт». Але вибачте, як мені знати, що «манускрипт» є таким самим складним словом, як і «рукопис» (так само й «арте—факт»), а от «амулет» ні?! І чому взагалі це правило поширюється на слова, зліплені цілком за межами слов'янського словотвору?…

Comments

[bytebuster]

Оце щойно зіткнувся: «амулет» і «артефакт». Перше слово має закінчення «а», натомість друге — «у».
амулетА ТОМУЩО «Назви предметів та архітектурних деталей»,
артефактУ, манускриптУ томущо «Збірні поняття» та «Більшість складних безсуфіксних слів»

Хоча згоден, правило неоковирне.

[ukurainajin]

Там великий простір для вільного тлумачення. Неоковирне — не те слово. Артефакт, як і амулет, є предметом. Артефакт має кілька значень, але я ж саме про предметне, як у іграх. З огляду на нашу морфологію, обидва слова складаються з самого лише кореня.
Яким чином артефакт з манускриптом є збірними поняттями, оце я взагалі не второпую… ? Припустімо, мансукрипт — це не самотній свиток, як зазвичай у грі, а щось так само невизначене, як рукопис. Але артефакт як?

[bytebuster]

Перепрошую, неточно висловився, геть зовсім відучився коментувати :))

На мою думку, артефакт — збірне поняття: артефактом може бути книга, каблучка, заяча лапка чи гусине перо. Або інсталяційний файл, як результат зборки програмного продукту.

Манускрипт — збірне поняття + складне безсуфіксне слово, його прямо вказано як зразок у статті за посиланням.
Безсуфіксне на противагу до вигаданого слова "манускриптОР", з суфіксом ОР, воно б не підпадало під умову "безсуфіксне".

Але загалом, ви маєте рацію, що це все підганяння під категорії, що не визначені чітко.

З огляду на нашу морфологію, обидва слова складаються з самого лише кореня.
— manu + scriptus, я так розумію.

[ukurainajin]

manu + scriptus, я так розумію.
Правильно. Це в латині. Але в українській цих складників не існує, і поєднано їх не за нашими правилами. Для нас це слово містить один єдиний корень — «манускрипт». Я не знаю, яким треба бути розумним, щоби зрівняти його з нашими складними. Хіба що так давно традиційно склалося і усталилося, просто тому що. Моя мовна інтуїція не відгукується на те, щоби відмінювати його за зразком «рукопису».

[bytebuster]

Не заперечую, там все складно.
Я написав коментар (ще той, найперший) лише для того, щоб дати посилання-на-посилання на джерела.