Особистий зв'язок

[ukurainajin]

Нещодавно у мене в родині померла остання людина, яка застала II Світову бодай би в дитячому віці. А останній ветеран — ще понад 15 років тому. На цьому особисто мене з тією війною не пов'язує вже геть ніщо. Про якусь культову обрядовість годі й казати. Мій дід живе точно не в медалях у шафі. А про війну він розповідав, будучи напідпитку, лише два епізоди. Як вони, молоді дурні розбишаки, розбили трофейний харлей. І як його розжалували з капітана до рядового та лише дивом не розстріляли. Впродовж багатьох років після війни з нього продовжували витягати осколки від снаряду — з одним, який було неможливо видалити, він прожив до самої смерті. Пиячив — страшне, надто коли вже не сідав за кермо, водночас за життя тримався зубами. А курити кинув назавжди — з відрізаним шматком легені для нього це була би певна смерть.

Comments

[toplinden]

Dosji maju babtsju, kotra zastala vijnu v dytynstvi. Pyjatstvon ne sragdaje, ale cyzanuta, v pohanomu zmyslji, na viru i Moskovsjkistj daj boge. Mav djida, kotryj projcov vijnu, ale joho davno ne stalo, koly ja ctce do ckoly xodyv, a sam pro vijnu ne duge rozpovidav i nahodoy ne duge pokazuvav; vidomo lyce te, ge joho braty tam pomerly (pid provodom Gukova, ehe). Mih staty letunom, navitj proxodyv ckolu i je svitlyna tsjoho, ale vojuvav jak pixota pry artylerijy tcy desj tak. Vojuvav na sxidnij peredovij, tobto z Japontsjamy. Pyjatstvom ne stragdav, navitj navpaky — zakaljav sja ctcorandku v ducji, robyv probigky, v tomu tcyslji za kozlynnym molotckom dlja mene, bhh, i spravuvav sja z horodom; galjiv sja, ge kuryv todi. Jakosj tak, zapamjatav sja, jak fajnyj djid, kotryj gyv vi Tcerkasax (ranjice v Kazakstanji, ale opynyv sja tam, bo to tcerez rozkurkulennja); sam ja, zvisno gyv v Kyjovi, tomu jizdyv do njoho ljitom. Ale, zahalom, ja blyzjkyj do tvojoho stanu, tobto majge godnyx zvjazkiv z vijnoju.

[ukurainajin]

Мій теж у Черкасах жив, і мене теж на літо до нього відправляли. Після поранення він вже не бігав, а все життя з ціпком ходив — у нього і в нозі ті осколки були. Доки його бабця в руках тримала, золотий був дід і багато нам загалом дав, то вже коли її не стало він геть втратив цікавість до всього, крім бухла і сварок.