Boku ni mo yoku wakarimasen

В оригіналі маємо три аспекти — власне 4, якщо брати до уваги гендерне питання, але з ним майже все гаразд — так от, три аспекти: граматична гра слів, власна кумедність імені та його «аномальність», а також феномен «Семена Гівна» (тепер я називатиму це так). Відтворити перший аспект нашими засобами вкрай важко — тож можна пробачити (хоча можна було погратися з ім'ям, що за формою нагадує прикметник або дієслово). Аспект «Семена Гівна» Михельсон передав десь на… 25% (справді слабенько), а росіяни — на 50%. Росіянам це вдалося технічно, але вони цілковито просрали другий аспект. Саме ім'я Шельма Задранец мені не здається чимось кумедним чи аномальним, особливо якщо нормою є імена на зразок «Твердозад», а у сцені з його використанням Станіславський, певно, нагадував би здивованого Траволту. Михельсонові принаймні вдалося зберегти цю чудову сцену…