Альтернатива
2020-06-09 23:22![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajinЗмагаючись із США в освоєнні космосу, Сов'єти в 1958 запустили супутник «Ворона-1» до точки Лагранжа між Землею та Місяцем. Через два роки туди ж було відправлено команду космонавтів з'ясувати причину незрозумілих негараздів із супутником. Винним, як не дивно, виявився не виробник, а позаземна форма життя. Сов'єти мовчали про загибель своїх космонавтів два роки, аж доки чомусь не вирішили звернутися до керівництва США щодо співпраці у стримуванні іншопланетної загрози. Громадськості це подали як програму спільного дослідження Місяця. Так навколо супутника «Ворона-1» постав дослідницько-захисний об'єкт, що отримав російську назву «Клетка».
Після невдалого замаху на Кеннеді (відбув два президентські терміни і дожив до 2030) у 1963 країни розсварилися, і керування програмою перейшло до рук американців. Протягом наступних десятиліть «Клітку» розбудовували, перетворюючи її на дослідницьку космічну станцію. Але у 1980-х кілька піддослідних організмів вирвалися з ув'язнення та винищили персонал, до того ж адміністрація президента Рейгана скоротила витрати на космічні програми. Відтак станцію було кинуто напризволяще.
У 2025 власником станції, яку перехрестили на «Talos I», стала корпорація TranStar. Разом із модернізацією станції з 2030 відновлено інтенсивні дослідження «тифонів» (так було названо позаземні створіння). Наслідком цих досліджень впродовж лише п'яти років стало багато цікавих речей, які зокрема дозволили би людству здійснити еволюційний стрибок. Натомість у дослідах активно використовували «волонтерів» — живих (до певного часу) людей. Ними були переважно засуджені злочинці. Велику кількість з них, за домовленістю з TranStar, постачали Сов'єти зі своїх концтаборів. Утім, науковців з корпорації справедливість вироків чи добровільність участі «матеріалу» в програмі не надто бентежила…
Ви прослухали коротку історичну довідку за версією гри «Prey (2017)» від Arkane Studios.
За персонажа я обрав жінку, тому в мене не чоловік, як у трейлері, хоча ім'я таке саме — Морґан Ю (Morgan Yu). Ну, просто жінка виглядала краще. У грі стать героя враховується лише косметично і нічого не змінює ані в сюжеті, ані в можливостях. Граю на найнижчому рівні складності вже кілька днів. Якщо обрати складніший рівень, то не уявляю, скільки треба часу пройти все. Я ж лише нещодавно «докачався» до того, що можу не боятися будь-яких ворогів — а ховатися весь час я не люблю. Загалом це класний і не осяяний дурістю космічний бойовик, не гірший за «Халфу», як на мене. З детективним сюжетом, в якому з'ясовуєш і неприємні речі про самого себе. Зустрічаються цікаві моральні випробування. Усе здається живим і об'ємним, наскільки це є можливим в обмеженому просторі космічної станції, де 90 з гаком відсотків людей загинуло чи перетворилося на страхіття. Деякі елементи керування та ігроплину явно взято з Dishonored і вдосконалено. Цікавими є технології цього альтернативного «майбутнього», зокрема переробка матеріалів і синтез предметів з них (що вже казати про «вироблення» штучного тяжіння). Ну і все пов'язане з «тифонами»…
Я досі втримуюся від того, щоби вивчити якісь уміння, що походять від «тифонів» — обмежуюся суто «людським» набором вдосконалень мозку і сподіваюся так дійти до кінця, залишившись на 100% людською істотою. Але вибір стратегій і свобода дій тут широкі. Багато завдань можна виконувати не за розкладом і в різний спосіб, доки не наштовхнешся на сюжетні завади пересуванню. Гра 17-го року, у мене «літає» на максимальних налаштуваннях.
Схиблений маніяк Luka Golubkin каже, що робить вибухові пристрої так, «як ми робили in Ukraine». За точність цитування вже не поручуся, але всі джерела, навіть московські стверджують, що цей персонаж в Україні був проїздом як чи то військовик, чи то терорист.
Кого не лякають спойлери, нижче можете подивитися вступну частину гри жіночим персонажем. Вражає вже від самого початку. (Також дуже вражає, як довго цей гравець гальмує і не може натиснути кнопку «ОК», уперто тицяючи будь-куди замість неї. І незрозуміло, навіщо він завзято побиває трупи — вони вже не встануть!)
Після невдалого замаху на Кеннеді (відбув два президентські терміни і дожив до 2030) у 1963 країни розсварилися, і керування програмою перейшло до рук американців. Протягом наступних десятиліть «Клітку» розбудовували, перетворюючи її на дослідницьку космічну станцію. Але у 1980-х кілька піддослідних організмів вирвалися з ув'язнення та винищили персонал, до того ж адміністрація президента Рейгана скоротила витрати на космічні програми. Відтак станцію було кинуто напризволяще.
У 2025 власником станції, яку перехрестили на «Talos I», стала корпорація TranStar. Разом із модернізацією станції з 2030 відновлено інтенсивні дослідження «тифонів» (так було названо позаземні створіння). Наслідком цих досліджень впродовж лише п'яти років стало багато цікавих речей, які зокрема дозволили би людству здійснити еволюційний стрибок. Натомість у дослідах активно використовували «волонтерів» — живих (до певного часу) людей. Ними були переважно засуджені злочинці. Велику кількість з них, за домовленістю з TranStar, постачали Сов'єти зі своїх концтаборів. Утім, науковців з корпорації справедливість вироків чи добровільність участі «матеріалу» в програмі не надто бентежила…
Ви прослухали коротку історичну довідку за версією гри «Prey (2017)» від Arkane Studios.
За персонажа я обрав жінку, тому в мене не чоловік, як у трейлері, хоча ім'я таке саме — Морґан Ю (Morgan Yu). Ну, просто жінка виглядала краще. У грі стать героя враховується лише косметично і нічого не змінює ані в сюжеті, ані в можливостях. Граю на найнижчому рівні складності вже кілька днів. Якщо обрати складніший рівень, то не уявляю, скільки треба часу пройти все. Я ж лише нещодавно «докачався» до того, що можу не боятися будь-яких ворогів — а ховатися весь час я не люблю. Загалом це класний і не осяяний дурістю космічний бойовик, не гірший за «Халфу», як на мене. З детективним сюжетом, в якому з'ясовуєш і неприємні речі про самого себе. Зустрічаються цікаві моральні випробування. Усе здається живим і об'ємним, наскільки це є можливим в обмеженому просторі космічної станції, де 90 з гаком відсотків людей загинуло чи перетворилося на страхіття. Деякі елементи керування та ігроплину явно взято з Dishonored і вдосконалено. Цікавими є технології цього альтернативного «майбутнього», зокрема переробка матеріалів і синтез предметів з них (що вже казати про «вироблення» штучного тяжіння). Ну і все пов'язане з «тифонами»…
Я досі втримуюся від того, щоби вивчити якісь уміння, що походять від «тифонів» — обмежуюся суто «людським» набором вдосконалень мозку і сподіваюся так дійти до кінця, залишившись на 100% людською істотою. Але вибір стратегій і свобода дій тут широкі. Багато завдань можна виконувати не за розкладом і в різний спосіб, доки не наштовхнешся на сюжетні завади пересуванню. Гра 17-го року, у мене «літає» на максимальних налаштуваннях.
Схиблений маніяк Luka Golubkin каже, що робить вибухові пристрої так, «як ми робили in Ukraine». За точність цитування вже не поручуся, але всі джерела, навіть московські стверджують, що цей персонаж в Україні був проїздом як чи то військовик, чи то терорист.
Кого не лякають спойлери, нижче можете подивитися вступну частину гри жіночим персонажем. Вражає вже від самого початку. (Також дуже вражає, як довго цей гравець гальмує і не може натиснути кнопку «ОК», уперто тицяючи будь-куди замість неї. І незрозуміло, навіщо він завзято побиває трупи — вони вже не встануть!)