За версією Ілларіонова,

військами на кордоні та малюнками наступу в «Більдах» нас лякають для того, аби ми, себто народ, обрали виконання Мінських угод в московському тлумаченні як менше зло. Буцім, адміністрація Байдена закликає до цього, буцім, вона вже переконала в цьому українське керівництво, і залишилася одна перешкода — сприйняття цього народом України, котрий хочуть переконати страхом.

Я почув був тут від когось про цього Ілларіонова як про нев'їбезного аналітика, що він єдиний є тим, до кого варто прислухатися. Аж тут і розмова Яніни Соколової з ним надибалася, щоби побачити, що він за один. Ну, розмірковує він, наче, переконливо. Щоправда я не знаюся на реальному стані справ на кордоні, тому змушений пропускати всі висновки з цього повз вуха. Та в оцьому припущенні про спробу схилити в потрібний бік народну думку щось мені не грає. Мабуть, я занадто впевнений в тому, що такі фокуси зараз викликають лише додаткову злість і рішучість, а не бажання здатися. І якщо уявити, що «зрадники-американці», котрі ще навесні домовилися про це з хуйлом, як витікає з оцінки Ілларіонова, справді розраховують на саме такі наслідки залякування, то мені стає ще дивніше…