«Планета-комірчина»

Для мене 惑星クローゼット (вакӱсеː кӱроːдзетто) насамперед означає «Планета-комірчина». Принаймні таке образне визначення вдало пасує до змісту — щось малопомітне і задушливе, звідки ще інколи лізуть нічні страхіття. Хоча, забігаючи в кінець, подекуди справедливо казати й навпаки: «Комірчина-планета». Авторська назва англійською — «Alone in the planet» — певно, обігрування «Alone in the dark». Це, як можна вже здогадатися, науково-фантастичні жахи. Воно хоч і здається накуреним, але без жодної містики — просто дуже дивна суміш раціонального з неймовірним про зустріч із ворожим «розумом»…

Отже. Уявіть, що десь між реальністю та снами розташовується «міжсвіт» — ота сама «комірчина», яка має вигляд фантастичної планети. Це не те потойбіччя, куди йдуть померлі, адже ті й самі не знають, де ця планета — можливо, припускають вони, це взагалі не в нашому всесвіті. Закони фізики там, зрозуміло, теж не зовсім наші. Почнімо хоч би з того, що туди можуть переноситися як матеріальні тіла, так і астральні (aka людські душі) — у тому світі вони однаково реальні. Астральні подорожують уві сні або з допомогою медитативних практик. А матеріальні… тут дещо складно. «Душа», відокремлена від тіла, може проносити «на борт» реальні предмети. Це наче вхопити за яйця Фредді Крюґера та витягти за собою з кошмару або навпаки — хоча тут таке працює лише з невеликими речами, тому для Фредді я маю погані новини. Але приємніше подорожувати во плоті крізь портали, і оце саме з ними головна проблема…

( Читати далі… )