А чи не замахнутися нам…

Переглянув «Аліта: Бойовий ангел». Зняли його в Голлівуді (Роберт Родрігес) за мотивами досить старенької вже японської манґи, а якщо порівняти сюжети, то за мотивами мішанки з манґи та двосерійного аніме. Після «Привида в броні» це друга, на мою думку, якісна вестернізація. Що тут скажеш… Антиутопічний кіберпанк. За інтелектуальним навантаженням приблизно на тому ж рівні, що всі сучасні голлівудські кінокомікси, але з японською специфікою, тому відрізняється. Власне, нічого японського в фільмі нема, крім деяких імен, навіть східні бойові мистецтва давно глобалізовано, проте анімешний стиль спілкування з глядачем просвічує. Здивував рейтинг 12+, бо місцями там кояться досить жорстокі та шокуючі речі. Виглядає красиво і щиро, майже без дурні. Сюжет доволі винахідливий завдяки тому, звідки його позичили. Утім, на глибоку філософію та цілковиту незаштампованість розраховувати не варто, бувають значно оригінальніші й доросліші твори в цьому жанрі.
Конфлікт не вичерпано, тож неодмінно гряде продовження. Через вихід фільму фанати розмітають наклад нового японського видання манґи. Відтак мені не дісталося, не встиг навіть очима кліпнути, а видавництво не збирається додруковувати. Отака прикра історія, але нехай самі шкодують про це, бо без перших томів мені не потрібні й усі наступні!
Менше з тим… Дивитися можна і варто, проте тримати свої емоції під контролем, адже й Родрігес, і самі японці полюбляють погратися з ними.