Набридло дивитися на місцевих популістів, час подивитися на закордонних биків. Тим паче, що через засідання однієї Ради я пропустив засідання іншої. Свою промову росіяни розпочали з того, що звинуватили Україну власне в усьому тому, що самі накоїли і чого самі прагнуть. Непогано було би ще дізнатися, якого хочуть покарання, щоби зрозуміти, за зразком старої притчі, на яке покарання заслуговують вони самі. Як добре хтось підмітив, коли відбрехатися марні сподівання, вони вмикають «божевільного Івана». Від нього і лунають посилання на міжнародне право у питаннях, у яких божевільний Іван власноруч тим правом підтерся. У залі не регочуть, терплять до перерви, певно, лише тому, що такий в них протокол.
Варто відзначити, що на відмову розглядати російське звернення заздалегідь заготовлено відповідь — розмовляюча голова просто читає її з папірця. Отже, обізвати представників Радбезу американськими підстилками було у планах від самого початку (британець потім влучно зауважив, що РФ на такий перебіг засідання із собою у ролі жертви, вочевидь, і розраховувала). Сцена у дусі Сайлент Гіл, коли російська промова стосовно інциденту невідворотним плазом перекидається на Майдан з Порошенком і відтоді перетворюється на жирнючу радянську агітку. Насолоджуймось!
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
