І знову про Эйнштейна

„Альберт Эйнштейн (14 марта 1879, Ульм, Вюртемберг, Германия — 18 апреля 1955, Ялта, Российская империя)
<…>
В 1929 году, «Особый отдел» предложил второй раз Эйнштейну переехать в Россию. В виду экономических проблем в Германии, а также научных прорывов в России, Эйнштейн соглашается.
После переезда в Россию Альберт Эйнштейн получил должность профессора физики в Русском Физическом институте.
<…>
В январе следующего, 1930 года он был приглашен в Зимний Дворец, к императору Михаилу II, имел с ним долгую сердечную беседу и даже провел там ночь.
<…>
Альберт Эйнштейн умер 18 апреля 1955 года в 1 час 25 минут, в Ялте от аневризмы аорты. В памяти людей он остался великим ученым, перевернувшим представления человечества о Вселенной.‟

( Просвіщатися далі… )

«БЕЗ ШАРОВАРІВ! ДИВОВИЖНІ ФАКТИ ПРО КОЗАЦЬКУ МОДУ 17 СТОЛІТТЯ»

„Про те, що поєднувало українських воїнів з європейською модою, розповідає дослідник, скульптор, графік, реконструктор доби козацтва Сергій Шаменков.

Найдраматичніша епоха козацтва починається з 1572 року, коли запорожці поступили на службу до польської корони. Привілейовані реєстровці та вільні козаки беруть участь у міжнародних конфліктах проти Московії, Османської імперії, повстають проти тієї ж Речі Посполитої. Про славу та безчестя воїнів Січі написано багато. Але ми досі маємо хибну думку про їхній вигляд.

Образ козака в шароварах з’являється на межі 19 й 20 століть у книжках фольклориста Дмитра Яворницького, який спирався на пізні етнографічні джерела 18 століття. Образ підхопили театральні колективи, які закріпили в масовій свідомості постать запорожця — у велетенських червоних штанях, вишиванці та з оселедцем на голові.‟

Як носили шапку і що там було з шароварами, читайте у цій авторській статті.

Про сам проєкт:
«Що таке новини? Це нудні повідомлення про неважливі для нас події з місць, де ми не побуваємо, від людей, яким не довіряємо. WAS — цікавіший. Ми обираємо вражаючі історії з пачки об’ємом у 3000 років. Їх достовірність найчастіше перевірена кількома поколіннями вчених», — каже Іван Сіяк, головний редактор WAS. (подробиці тут)