У мене з'явився витвір вітчизняно-китайського ґаджетобудівництва під назвою «PocketBook Touch Lux 3» (електронна читалка така). Його покликання — замінити на бойовому чергуванні мого морально застарілого «301+». Власне кажучи, старенький, якому скоро стукне десятка, досі жваво ворушиться, хоча прямі промені ультрафіолету вже заважають екранові нормально оновлюватися, а батарейний відсік тримається на скотчі. Для свого часу, коли під стіл ходили Кіндли пішки, це була дивовижна річ. Маючи всередині Linux і відкриту файлову структуру, PB дозволяв легко робити те, для чого різні пихаті Sony вимагали зміни прошивки, а також забезпечував підтримку чи не всіх живих форматів тексту і давав можливість завантажувати створені користувачем словники. Чого йому відверто бракувало, це підсвітки для читання у темряві та сенсорного екрану… А також технічних описів, адже це був типово наш продукт: великі можливості і мізер інформації, як ними скористатися. На щастя, тоді ще існували форуми, де люди обмінювалися секретами відьмацтва, а програмісти з компанії неофіційно викладали корисні інструменти…
( Читати далі… )
( Читати далі… )