![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Кайне музік оне фюзік
2017-10-09 16:38Коротко, ситуація така: реформа шкільної освіти загрожує майбутньому природничої галузі і технічного потенціалу країни, окремо йдеться про фізику. На щастя, невдалі пропозиції поки що притримано, і зараз Академія наук працює над власним варіантом. Не можу нічим допомогти, крім репосту з сайту НАНУ.
Національна академія наук України долучилася до створення програм з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила новий Закон про освіту, який підписаний Президентом України і який тим самим набув чинності. Цей закон серед іншого передбачає поступовий перехід до профільної форми навчання у старшій школі. Невід’ємною ознакою профілізації є скорочення загальної кількості навчальних предметів. Зокрема, виникла пропозиція, яка знаходить підтримку певних кіл: учням 10-11 класів гуманітарного профілю та інших «неприродничих» профілів вивчати природничо-наукові дисципліни (фізика, хімія, біологія тощо) в рамках так званих інтегрованих курсів, одним з яких пропонується двогодинний на тиждень єдиний курс «Фізика і астрономія», зміст якого був влітку оприлюднений на сайті Міністерства освіти і науки (МОН) України.
Фахівці, які працюють в НАН України, викладачі вищої школи та багато вчителів природничих дисциплін середніх шкіл України, висловили сумніви щодо прийнятності такої перебудови структури загального навчання. При запровадженні запропонованого підходу якісну науково-природничу освіту зможуть отримувати лише ті учні, які навчаються у закладах фізико-математичного профілю. Останні складають лише приблизно 3% від загальної кількості випускників середніх шкіл, а збільшення кількості профільних закладів і профільних класів Законом не забезпечується. Це означає, що випускник не відповідного профілю практично позбавляється можливості обрати фах, який вимагає науково-природничих знань, неминучим наслідком чого стане катастрофічне скорочення студентів на фізичних, фізико-технічних, інженерних, технологічних, у тому числі комп’ютерних, спеціальностях вітчизняних університетів, які і так потерпають від малого числа бажаючих отримувати відповідну освіту. Таким чином, виникає пряма загроза для існування в нашій країні високотехнологічних виробництв і перспектив цивілізаційного розвитку.
( Читати далі... )
Національна академія наук України долучилася до створення програм з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила новий Закон про освіту, який підписаний Президентом України і який тим самим набув чинності. Цей закон серед іншого передбачає поступовий перехід до профільної форми навчання у старшій школі. Невід’ємною ознакою профілізації є скорочення загальної кількості навчальних предметів. Зокрема, виникла пропозиція, яка знаходить підтримку певних кіл: учням 10-11 класів гуманітарного профілю та інших «неприродничих» профілів вивчати природничо-наукові дисципліни (фізика, хімія, біологія тощо) в рамках так званих інтегрованих курсів, одним з яких пропонується двогодинний на тиждень єдиний курс «Фізика і астрономія», зміст якого був влітку оприлюднений на сайті Міністерства освіти і науки (МОН) України.
Фахівці, які працюють в НАН України, викладачі вищої школи та багато вчителів природничих дисциплін середніх шкіл України, висловили сумніви щодо прийнятності такої перебудови структури загального навчання. При запровадженні запропонованого підходу якісну науково-природничу освіту зможуть отримувати лише ті учні, які навчаються у закладах фізико-математичного профілю. Останні складають лише приблизно 3% від загальної кількості випускників середніх шкіл, а збільшення кількості профільних закладів і профільних класів Законом не забезпечується. Це означає, що випускник не відповідного профілю практично позбавляється можливості обрати фах, який вимагає науково-природничих знань, неминучим наслідком чого стане катастрофічне скорочення студентів на фізичних, фізико-технічних, інженерних, технологічних, у тому числі комп’ютерних, спеціальностях вітчизняних університетів, які і так потерпають від малого числа бажаючих отримувати відповідну освіту. Таким чином, виникає пряма загроза для існування в нашій країні високотехнологічних виробництв і перспектив цивілізаційного розвитку.
( Читати далі... )