ukurainajin | (Коментуй)

Від:

Мені особисто важко продиратися через купи описів та фактів (хоч вони й цікаві), які в результаті мають привести до якогось висновку, і через речення в академічному стилі, які, насправді, можуть бути простішими, щоби донести закладену в них думку. Коментувати змістовну складову я ще не готовий. Та й, власне, якщо викинути оте все, про що я сказав, з перших двадцяти сторінок залишиться лише кілька постулатів, і до чого він веде, поки що не ясно. Перший розділ присвячено гіпотезі про Перебудову як засіб повалення СРСР, роль Заходу і внутрішніх сил у цьому. Відтак, сила-силенна чиїхось спогадів про впливових осіб і людей, про яких я ніколи не чув. А до «моралі» це майже не наближує…

От читаю, і мені спадає на думку, що з цим твором треба робити, як у школі: «А тепер розкажи своїми словами, що ти зрозумів». І одразу розумію, що досі не можу цього зробити… :) Ну майже. Що я зрозумів, то це те, що в основі лежить теорія про пропаганду більш сучасного типу (з часів XX століття), яка відсуває ідеологічну складову, тобто пряме проповідування ідей на задній план. На передньому, натомість, вплив на емоційне сприйняття, який не наштовхується на раціональний спротив. Решта з прочитаного майже нічого не додає до головної ідеї. Десь в наступних розділах має початися щось суттєвіше (я нашвидку проглянув — там і Гаррі Поттера згадують).