«The world is just illusion trying to change you»

[ukurainajin]

Торік вийшла очікувана багатьма пригодницька гра „Hellblade: Senua's sacrifice‟. Експеримент від маленької, але відомої студії Ninja Theory, яка спробувала піти проти ринку і самотужки, без залучення видавців створити продукт, гідний першої ліги. Утім, думки гравців дуже жорстко розділилися. Багато хто закидає грі, що вона занадто коротка, що бійки і вороги одноманітні, пошук рунічних ключів дратуючий, а сюжет не надто захопливий (у-у-у, дітлахи не змогли в дорослу тему). Гадаю, всі ці докори з боку тих, хто любить обкатані роками і ринком жанри, можна зрозуміти. Проте які мої особисті враження?

Як хтось сказав, це взагалі не гра, а живий витвір мистецтва. Щось посередині між авторським кіно, інтерактивною історією і бойовиком. За основу обрали доволі незвичну річ — психічний розлад, психоз (ψύχωσις), здійснюючи таким чином ще й гуманітарну місію з привернення уваги до цієї проблеми. Ті або інші прояви психозу мають своє послідовне відображення у світі гри. Ось цікавий ролик від розробників, де про все це розповідають. На психоз страждає героїня гри, Сенуа — дівчина піктського роду-племені. До її трагічної долі вигадливо вплітається скандинавська міфологія. Сенуа вирушає до Гельгейму, володіння темної богині Гель (пригадуєте германські назви пекла?), щоби урятувати душу свого загиблого коханого. Гельгейм (принаймні у грі) геть не схожий на християнські уявлення про Пекло. Це переважно безлюдний терен, руїни цивілізації із вражаючим відчуттям запустіння. Потойбіччя, одним словом, небезпечне приречене потойбіччя. А міфічні постаті походять на наші картинки з маскультури не більше, ніж авраамічний Бог на бороданя у білому простирадлі — і я не лише про зовнішність. Враховуючи стан героїні, про який ми поступово здогадуємося, долаючи сюжетні сходинки, важко сказати, що тут є реальним, а що лише боротьбою із власною темрявою…
Скромний хронометраж (лише кілька годин гри) з недоліку перетворюється на розумне рішення, дозволяючи розповідати напрочуд насичену та емоційну історію з гармонійно вбудованими завданнями і дотепними дрібничками, завдяки яким я не втомлююся від згаданих одноманітностей ігроплину, а бачу в кожній сцені щось унікальне. Саму лише мандрівку наосліп серед незмальовних почвар або відчайдушні кота й мишки з пекельним псом Ґармом годі забути! І таких творчих вигадок повний кошик, включно з тим, що гравця вже на самому початку навмисно вводять в оману, змушуючи неабияк хвилюватися за кожний крок своєї підопічної. Ну і сама розповідь про цю нещасну але мужню людину не залишає байдужим. Цікаво, що для дівчини, яка грає Сенуа, це перша і, певною мірою, неочікувана роль.
Графіка, постановка, дизайн локацій, найкраща на той час технологія motion-capture… Щодо озвучення, до якого я особливо вразливий — воно тут перевершує усі схвальні відгуки. Дратівливі, кумедні, підступні і водночас дружні голоси в голові, фонова музика, звуки довкілля…
Я поважаю студію CD Projekt Red за дбайливе ставлення до дрібниць і загалом за роботу з душею — так оцей колектив теж намагається бути таким. А ще до комплекту входить версія для віртуальної реальності, яку я поки що не можу спробувати через свою зубожілість, проте неодмінно працюватиму над цим. І допоможи мені тоді, Одіне, самому не загубити розум у цьому похмурому краї, з якого не повертаються навіть боги!

Я щиро сумую за цією грою, як за гарною піснею, яку крутиш раз-у-раз. І, відповідно, сьогодні слухатимемо скорочену версію завершальної пісні у виконанні гурту VNV Nation. Повний варіант отут — там красиве слайдшоу з відгуками про гру від людей, які особисто мають або мали справу з такими психічними розладами. Кому ця пісня сподобалася, вона у Ґуґлі коштує всього 3 грн.

Watch on YouTube

Illusion (by VNV Nation)

I know it's hard to tell how mixed up you feel
Hoping what you need is behind every door
Each time you get hurt, I don't want you to change
Because everyone has hopes, you're human after all

The feeling sometimes wishing you were someone else
Feeling as though you never belong
This feeling is not sadness, this feeling is not joy
I truly understand, please don't cry now

(Refrain 1):
Please don't go, I want you to stay
I'm begging you, please, please don't leave here
I don't want you to hate for all the hurt that you feel
The world is just illusion trying to change you

Being like you are, well, this is something else
Who would comprehend? But some that do lay claim
Divine purpose blesses them, that's not what I believe
And it doesn't matter anyway

A part of your soul ties you to the next world
Or maybe to the last but I'm still not sure
But what I do know is to us the world is different
As we are to the world, I guess you would know that

(Refrain 1)
(Refrain 2):
Please don't go, I want you to stay
I'm begging you, please, oh please don't leave here
I don't want you to change for all the hurt that you feel
This world is just illusion always trying to change you