Етимологіє, безжальна ти суко

[ukurainajin]

У дописі френда згадано було про «бел-горюч камень Алатырь» у контексті сакральних кордонів Московії. Давно цікаво, що воно за слово і звідки походить. Є у Чувашії райцентр, що російською називається саме так — Ала́тырь — і розташовується біля одноіменної річки, але це нечесно, тож погляньмо на пояснення про назву власне міфічного каменю.
Ось у Вікіпедії є таке ствердження:
«Согласно точке зрения В. В. Мартынова, алатырь происходит от иран. *al-atar, букв. «бел-горюч», то есть эпитет камня является таким образом прямой славянской калькой его названия.»
Скіфсько-сарматських говірок я не знаю, але якщо переклад не притягнуто за вуха, то таке пояснення виглядає цілком переконливим. А от інша цитата викликає суперечливі почуття:

По словам Р. Якобсона в рецензии на Этимологический словарь русского языка М. Фасмера: «Самый драгоценный и чудодейственный камень (всем камням камень) русского фольклора ала́тырь или ла́тырь несомненно является альтернантом слова ла́тыгорь от Latýgora „Latgalia“ и означает „Латвийский (камень)“, то есть „янтарь“»

Якщо це слова самого Якобсона, тобто відомого мовознавця, то більшу частину логіки він надійно сховав десь від пересічного читача. Ну ось, дивіться, чому це раптом «несомненно»? І чому б це «латвийский» одразу ж «янтарь» (камінь у дужках, тобто на нього немає прямої вказівки)? І як латгальський бурштин посів священне місце «в русских средневековых легендах»? Гаразд, дивлюся до згаданого словника Фасмера, а там кажуть таке: «Неубедительно также предположение Соболевского (Этногр. Обозр. 8, 254) -- из прилаг. *латыгорь от *латыгоръ "латыш" со ссылкой на мест. н. Латырево (владимирск.) наряду с Латыгорево (тверск.). » Отака битва екстрасенсів…

Ще О. Афанасьєв висловлювався з приводу «бурштинової версії»: «російські народні перекази з'єднують з алатирем поняття чудесного «невідомого» каменю, і ніде ні в пам'ятках, ні в обласних говорах бурштин не називається цим ім'ям»

Comments

[basis211]

Тоже интересный вопрос, спасибо. Мне, как профану, естественно слышится и "алтарь", я понимаю, конечно, что никакой связи скорее всего нет, но... вот в wiktionary.org Altar
From Middle English alter, from Old English alter, altar (“altar”), taken from Latin altare (“altar”), probably related to adolere (“burn”); thus "burning place", influenced by altus (“high”). место для сожжения жертв, т.е. опять горение присутствует.

[ukurainajin]

Ну тут так само «probably related». Правда лише те, що наші сучасні вівтар/олтар походять з латини.

Щодо каменю, українська версія розкриває ще такі подробиці:
«В українських замовляннях сокіл і ворон часто сидять на Алатир-камені[11]. Алатир камінь — білий, синій, червоний, чорний, чи просто — різнокольорові камені»

[picterman]

Десь читав що бурштин колись палили як дрова.

[ukurainajin]

А де, не пригадуєте?
Мені цікаво, стільки треба бурштину, щоби використовувати його як паливо.

[picterman]

Вже ні.

До відкриття нафти-газу викорстовували все що горить від вугілля до китового жиру (що в в основному і стало причиною їх знищення).

"Горюче каміння" якраз і підходить під бурштинове визначення. Якби був "чорний" то був би торф-вугілля-горючий сланець...

[ukurainajin]

Але практика застосування цього слова не доводить, що йдеться про бурштин. «Бел-горюч» може означати, що завгодно, а не лише ту властивість, якою надихалися, вочевидь, прибічники «бурштитнової» версії. Інакше б не існувало заперечень стосовно цього.

[picterman]

Все можливо.
Більше того модернові версії завжди шкутильгають, коли копаються в історії бо керуються модерновим уявленням про світ а не тогочасним. Для прикладу цим ділом дуже грішать "дослідники", які полюбляють знаходити на старовинних зображеннях "космонавтів" "ракети" та інші сучасні речі.

[zhiva]

А чому не гідрат метану тоді? І білий, горючий :)

[ukurainajin]

А може це він і був? Залишилося лише обґрунтувати його місце у народній творчості :)