Я вже досить давно збагнув відмінності між мовою політиків і мовою дипломатів. Якщо політики говорять про своє незалежно від змісту запитання, то дипломати говорять по суті, але так, щоби формально не відповідати за слова. От і в Пристайка можна це побачити. Я навіть здивований, наскільки легко читати між його рядків такому невігласові, як я (спойлер: відверта критика зеленки без жодного, водночас, осудливого слова). У Клімкіна, скажімо, приховані кути відчуваються круглішими і більше таки відхилень у бік політичного стилю мовлення.

Доволі цікава розмова з Віталієм Портниковим, точніше цікаве викладення його думок тривалістю понад годину. Відповідей на питання «що робити?» небагато, але має певний заспокійливий ефект. Заспокійливий не в тому сенсі, що нам нема чого хвилюватися — це, скоріше, навпаки, — а в тому, що можна поглянути на життя під іншим, подекуди тверезішим кутом. Добре, що тут він не розпалюється так, як зазвичай стається під кінець його сольних промов, бо їх я через це просто фізично не витримую…

З третьої спроби потрапили таки на виступ Подерв'янського. Вперше ж, ото, ми припхалися за місяць раніше, а потім вже й саму дату було пересунуто — щоби влаштувати одразу дводенний виступ. Ну, власне, розповідати майже нічого. Митець, сидячи за столом посеред сцени, просто прочитав декілька своїх коротких творів, та й по всьому. Вийшов — прочитав — пішов. Деякі оповідання мені вже траплялися в інтернеті, як ото «Операція „Вельзевул‟». Подекуди було смішно до всирачки, подекуди несмішно. Дуже хорошою виявилася байка «Хробаки». У фоє по захмарних цінах продавалися аудіодиски, артбук, книжка «Таінствєнний амбал» та наліпки й футболки з авторським матюччям.

Не знаю, хто це, але дуже розумний.
До самого каналу, скажу відверто, я ставлюся обережно: засилля російської мови, Арестович…

І шоу, і навчання — весело та корисно! …А ось ведучий когось мені нагадує… Це, бува, не Тарас-йому-нормас?..

Якось мене оминула наша чергова нещодавня Зрадонька, дізнався лише сьогодні. Виявляється, наш «правильний бурят», письменник Дорж Бату (Андрій Васильєв) ніякий не працівник NASA, а підступний фантазер! (Хто б міг подумати?!) Ось по справі: «Велика містифікація чи наклеп? НАСА відреагувало на скандал з Доржем Бату» від BBC-Україна. Після ненадання доказів його заявленої біографії «Видавництво Старого Лева» припинило з ним співпрацю, а сам Васильєв видалився з публічного простору.
Ну шо я можу сказати з приводу цієї (майже певної) містифікації… Чи гіршими через це стали книжки Доржа Бату? — Звісно ні. Чи зашкодила якось його вигадка самому NASA? — Навряд чи. Чи зашкодила чимось ця рольова гра нам? — Не думаю. Чи потьмяніли через це його суспільно-політична позиція стосовно України та внесок до української культури? — Та ні. Чи почуваюся я через розкручений Трегубовим скандал, що ми нація мудаків? — Трохи так. Чи поділяю я думку Олекси Негребецького щодо цього? — Лише частково, бо він вдається до інших крайнощів. Чи вважаю я наш інститут репутації незрілим? — Авжеж.

Що цей хлопець учиняє з рок-хітами, неможливо передати словами. Він усю композицію перетворює на соляк, а соляк, відповідно, на суперсоляк. У нього там усе карколомне, дарма що записано на смартфон.

Виявляється, невістка Девіда Ґілмора, Яніна Педан є українкою, а її бабуся — взагалі харків'янкою.

Вигулькнула реклама на Ютьюбі, а у ній… Білл Ґейтс власною персоною. Я ж одразу подумав, чим це його заманили зніматися в рекламі? Ач, ні! Тобто не зовсім те, що я уявив. Він там розповідає про книжку свого, буцімто, улюбленого автора Вацлава Сміла (Vaclav Smil). Той пише, наскільки я розумію, про різні дотепні суспільні, технічні, антропологічні, you name it процеси. А ще Ґейтс має особистий блог, де розповідає те саме.

Чесно кажучи, я не знаюся на Трампі з Байденом і не цікавлюся. Але виглядає, наче суспільство в США стало таки надзвичайно вразливим… Акторку-спортсменку, котра грала класного персонажа в «Мандалорці», Лукасо-Діснеї звільнили, буцімто, через її пристрасть до солоних політично-соціальних висловлювань та жартів, які зачіпали душевну рівновагу частини американської публіки та самої медіакорпорації. Кумедно, зробили ставку на сильну жінку в своєму шоу, а потім з'ясувалося, що це має незручний зворотний бік…