Час від часу я займаюся вигадуванням адаптованих українських назв для японської манґи. Особливо потрібним це стало відтоді, коли я почав знімати видива про придбану манґу. Ну, бо українською називати зручніше, ніж по-іноземному.
Готових адаптацій, котрі можна просто взяти «як є», досить мало. По-перше, офіційно перекладених творів ми досі маємо ще дуже мало, а з неофіційних назв я беру лише ті, що вже «на вустах» у фанатських колах — а й ті лише за умови, що вони не викликають у мене алергії. По-друге, я ж маю справу з оригінальними, себто японськими виданнями, і там подеколи трапляються твори, невідомі широкому колу навіть на Заході, не кажучи вже про нас.
Отже я такий собі першопроходець у цій справі задля власних потреб.
Одним із моїх винаходів є назва «Раб спеціального призначення».

( Криваві подробиці: )

У минулому житті я вже наводив якийсь приклад передавання гри слів не напряму, а через зміну логіки жарту. Здається, то було в наших перекладах Пратчетта.
Так ось мені теж трапилося щось подібне.
В оригіналі:
Ракі: 大変だよ　おじさんが
Закі: ああ　うまかったぞ. おじさんの内臓は

Буквально це означає:
Ракі: Дядько/з дядьком є 大変!
Закі: Ага, було смачне/смачно — дядькові нутрощі

Прикол полягає в оцьому 大変 /тайхен/, котре загалом означає щось на зразок «дуже [незвично]». Воно може бути як прислівником, тобто модифікатором до іншого прикметника, так і самостійним означенням. У другому випадку його використовують зокрема як для чогось вельми гарного, так і чогось вельми поганого. Певною мірою нагадує наше «страшне́, страшенно», але пасує до ширшого кола ситуацій. Ну тобто Ракі, побачивши дядька в калюжі крови, каже це в значенні «жахливо», а Закі погоджується з ним, маючи на думці «неймовірно, приголомшливо».

Добрати щось зі збереженням знаменника мені не вдалося. Тому в цьому злому жарті я замінив саму згоду запереченням:
Ракі: З дядьком біда (щось негаразд)!
Закі: Та ні, навпаки! Нутрощі в нього — смакота-а!

Англійський перекладач викрутився по-іншому. Він не сказав, що саме з дядьком, обірвав речення і дозволив Закі розвити цю думку. Вийшло теж добре, але українською розмова з такою будовою звучала би гірше:
Ракі: It's uncle! He's…
Закі: Yes… He's delicious. His guts were superb!

Продовжую вибірково бавитися в переклад манґи «Клеймор» з картинками. Той самий формат: кадри з перекладом + оригінальний японський текст з буквальним змістом без пояснень. Єдине зауваження стосовно перекладу: оцю штуку, котра 組織 і означає фактично «організація», я назвав «Орденом», бо більше пасує до фентезійної атмосфери, а ще й пишеться компактніше.

( Показати: )

道具を見るのと同じ目で見られるのも… 自我の薄かったあの時なら耐えられました
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.

Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогою ОЗНАЧЕННЯ目で японці інколи висловлюють, «яким оком», тобто з якими нюансами відбувається споглядання. Прикладом цього може бути як щось очевидне за значенням: 残念そうな目で («жалісним оком» — з жалем) — так і щось ідіоматичне: 白い目で («білим оком» — відчужено, презирливо) чи 長い目で («довгим оком» — з прицілом на майбутнє, враховуючи перспективи). У нашому випадку означенням виступає ціле речення: 道具を見るのと同じ — «так само, як дивляться на знаряддя».

( Читати далі: )

Розкриваю на прикладі здогадку з попереднього допису про те, що японською книжки про відьмака перекладено не з польської, а вже з англійської.

Ось речення з японського видання та його буквальний зміст:
男が外套を脱ぐと、まわりの視線が男の剣に集まった——剣を持っていること自体は別にめずらしくもない。ヴィジマでは誰もが武器をたずさえている——だが、剣を弓か矢筒のように背負う者はいない。
/отоко-ґа ґаітоо-о нуґу то, маварі-но шісен-ґа отоко-но кен-ні ацуматта — кен-о моттеіру кото джітаі-ва бецу-ні медзурашіку-мо наі. віджіма-де-ва даре-мо-ґа букі-о тадзусаетеіру — даґа, кен-о юмі ка ядзуцу-но йоо-ні сеоу моно-ва інаі/
Коли чоловік скинув плащ, навколишні погляди зосередилися на його мечі — мати меч не є чимось надто незвичним як таке, у Визімі кожен має при собі зброю — проте таких, хто носить меча на спині, наче лук або сагайдак, нема.

Оце те саме з англійського перекладу:
As he took off his coat those around him noticed that he carried a sword — not something unusual in itself, nearly every man in Wyzim carried a weapon — but no one carried a sword strapped to his back as if it were a bow or a quiver.

А отак було у Сапковського:
Kiedy ściągnął swój płaszcz, wszyscy zauważyli, że na pasie za plecami miał miecz. Nie było w tym nic dziwnego, w Wyzimie prawie wszyscy chodzili z bronią, ale nikt nie nosił miecza na plecach niby łuku czy kołczana.

Гадаю, деякі зміни, що відбулися в англійському тексті порівняно з оригіналом, доволяють простежити й джерело японського переказу.

我が三蔵に　剣　鏡　石あり	/ваґа сандзоо-ні цуруґі каґамі іші арі/
峻峭なりこの霊	/шюншьоо нарі коно реі/
狷介なりこの魂	/кенкаі нарі коно тамашіі/
峭刻なりこの心	/шьоококу нарі коно кокоро/
剣は霊に	/цуруґі-ва реі-ні/
鏡は魂に	/каґамі-ва тамашіі-ні/
石は心に	/іші-ва кокоро-ні/

У нашому Вченні існують меч, дзеркало та клейнод…
Чи зарозумілий мій дух, чи непоступлива моя душа, чи жорстоке моє серце
Меч — духові, дзеркало — душі, клейнод — серцю…

Складненький трапився віршик, чи то пісня. Слова рідкісні книжні, суцільний еліпсис… Щодо змісту, по-перше, слово «Вчення» — це насправді 三蔵, тобто те, що в буддизмі називають «Трипітакою». По-друге, я не знаю, що кажуть про «меч, дзеркало та клейнод (камінь)» у «Трипітаці», але ці три речі насправді є трьома імператорськими реліквіями Японії, що їх подарувала безпосередньо головна японська богиня Аматерасу. Я не спромігся з'ясувати, як синтоїстська богиня з її дарунками дотична до буддизму, але в них там якесь переплетіння вірувань — трохи подібне до нашого натягування християнства на поганську основу. Дзеркало як духовний символ у буддизмі, начебто, означає здатність бачити та сприймати речі такими, якими вони є. А от символізм меча та клейнода в цій пісні я не дуже розумію. Тут потрібен знавець буддизму, а також японської релігійної та масової культури…

Це я зараз читаю манґу «アライブ 最終進化的少年» («Alive: The Final Evolution»).
У ній мова дуже сильно плаває залежно від персонажів. Подекуди я взагалі нічого не розумію з усієї сторінки, надто якщо ліньки шукати всі незнайомі слова. Але буває навпаки, що все дуже просто. Коли після філософських розмов та вуличного жаргону мова повертається до зрозумілого річища, я ледь не підстрибую від щастя :)
Ось маленький приклад того, що приємно читати (без зазвичайних пояснень, але розповім у коментах, якщо спитаєте):

——でも手紙には　「必ず帰るから　心配するな」って書いてあったわ
…проте в листі він написав: «Я неодмінно повернуся, не бійся».
だから私　待ってるの
Тому я оце й чекаю. (а не біжу його розшукувати)
でも．．．一人で待ってるの　飽きちゃった
Але… чекати на самоті мені набридло.
ちょっと　つきあわない？
Чи не приєднаєшся до мене? (витягає бляшанки пива)

え——　でも　あたし　車っスよ！
Е-е… та я ж на машині!

泊まっちゃえば—―？
То, може, залишишся?…
(стукаються бляшанками)

Для повноти контексту, це розмовляють старша сестра хлопця та дівчина-фурниця, котра познайомилася з ним, коли підвозила. Ця друга була у справах поряд із їхньою адресою і вирішила завітати за такої нагоди.

Це уривок з «Крадія душ» (Złodziej dusz) Анети Ядовської. Той самий, який мені ні сіло ні впало захотілося перекласти. Десь років за двадцять я вже зможу робити це цілком професійно, уникаючи калькування і підбираючи нормальні художні відповідники з правильними відтінками, які спонукатимуть занурюватися у читання.
Щодо перекладу імен, я вирішив не робити Ґебріела Гавриїлом, і так само з іншими. Адже навіть біблійні персонажі не підпадають під дію угоди між Україною, Білоруссю та Федерацією, коли вони мають польську прописку. Крім того, в авторському тексті вони навіть не польські, а цілком собі англійські (Gabe, Joshua).

---

Я проходила біля вхідних дверей, коли почула шерех — хтось там був, тягнувся до дзвінка. Швидко підійшла, перш ніж він наробив галасу. Визирнула у вічко, але не помітила нічого, крім світла. Це добрий знак, маг-убивця навряд чи світиться. Відчинила. І була безмежно здивована. На моєму килимку з дещо спантеличеною міною стояв Ґебріел, дідусь Джошуа. Побачивши мене, він приглушив сяйво, котре линуло від нього. Приємно, що пам'ятав, що сяйво всієї величі могло мене засліпити. Навіки.
— Вітаю, панно Теодоро, — його голос звучав чемно до неможливості. Архангел стояв випроставшись, в попелястому костюмі, з дивовижно світлим хвилястим волоссям довколо глави і такими блакитними очима, яких я в житті не бачила. Мені знадобився час, щоби отямитися.
— Будь ласка, заходьте. — Я дозволила йому пройти у двері. Без запрошення він не міг переступити поріг. Квартиру було убезпечено охоронним чаром, котрий не впізнавав його. — Чим я завдячую цьому візиту, архангеле? Бо це напевно не благовіщення.
Він посміхнувся, але не було в цій посмішці навіть кіловата тепла.
— Звідки така впевненість, панно Теодоро? Зрештою, ви провели ніч з моїм онуком, а янголи, як ви напевно знаєте, є надзвичайно плодовитими, — кинув він безцеремонно, переступаючи поріг.
— По-перше, я не люблю форму Теодора, по-друге, так, я чула про вашу плодовитість, по-третє, я досі впевнена, що це не благовіщення, бо якими би вправними не були ваші плавунці, ви досі потребуєте традиційного сексу, аби запліднити дівчину, а ваш онук є джентльменом у будь-якому розумінні.
( Читати далі… )

じゃあ、私がまず /джяя ваташі-ґа мадзӱ/
クラス分け /кӱрасӱ-ваке/
見てくるから、 /міте-кӱрӱ кара/
私の反応で /ваташі-но ханноо-де/
私と西片が /ваташі-то нішіката-ґа/
同じクラスか /онаджі кӱрасӱ ка/
そうじゃないか /соо джя наі ка/
当ててみてよ。 /атете-міте йо/

«Ось що… я [спершу] сходжу подивлюся класний розподіл, а ти тоді спробуй-но вгадати за моєю реакцією, чи ми з тобою в одному класі, [чи це не так]!»

У манзі це речення було доволі вдало розчленовано на смислові частини — то я його так і залишу. І цього разу розглядатимемо не з кінця, а в довільній послідовності, бо там нема нічого заплутаного. Зеленим виділено головних винуватців сьогоднішнього розтину.

( Граматичні пояснення )