Чергова спроба жорстко оподаткувати малі приватні посилки.
Цього разу ще жорсткіше, бо вже навіть не з лімітом оподаткування від 22 євро, за прикладом ЄС, як пробували ще за попередньої влади, а вже з нуля для всіх закордонних покупок і від 45 євро для посилок від рідного дядечка*.
Мета: нашкребти податків, де лише можна, ну й, очевидно, як і раніше, пролобіювати інтереси великих імпортерів китайського мотлоху.

Ось тут створено петицію до Ради проти цієї ініціативи: https://itd.rada.gov.ua/Petitions/Petition/Index/12848
Підтримайте, якщо вважаєте її раціональною!

Особисто я хвилююся зараз вже не так за власну кишеню, як за те, що це справді може зашкодити обороноздатності. Скільки податків держава назбирає з цього на виплати військовим, як вони то виправдовують — це лише рожеві мрії самого Гетманцева. А те, що ми всі відчуємо на собі зростання цін та сповільнення процесів — це витікає з логіки. Вважаю, що принаймні до кінця війни робити це не є розважливим.

*Зараз межа неоподаткування збігається з митною межею і становить 150 євро. Причому до 150 її чомусь (от цікаво, чому?) було підвищено зі 100 після початку повномасшабки. На а тепер хочуть опустити до 0. Податок — це ПДВ, 20%.

Актори дубляжу чудово усвідомлюють практичний бік скандальної ініціативи щодо показу англомовних фільмів мовою оригіналу. Вони можуть розповісти такі нюанси, про які недотичний я навіть не здогадувався! Але до самого кінця ніхто не наважується зробити наступний крок і запитатися: нащо ж влада займається очевидно шкідливими фантазіями? На 22-й хвилині вони таки починають обережно дорікати поганою комунікацією з суспільством, але одразу зливаються: «я не виступаю проти влади»… У підсумку Годрієнко таки промовляє питання «для чого це, хто і як це придумав?» Але без жодного розвитку — суто побічна згадка в купі запевнень, буцім українці хочуть мати дубляж і тому не треба його знищувати…
Не знаю… чуйка мені підказує, що тут уже гарна нагода не вмовляти владу дослухатися до себе, а бити її по руках і сраках — і не через мову, а через суть. Бо це або феноменальна некомпетентність, або навмисне маніпулювання суспільною увагою, або свідома здача державних інтересів…

Я навмісно не скопіював ютьюбівський заголовок, бо не люблю, коли вони створюють оманливе перше враження, навіть якщо з метою привернути увагу. Дарма й Валера вдався до цього прийому, це геть не його стиль… Про Валерія Ананьєва я дізнався спершу як про автора, потім його запрошували на розмови, потім він сам почав запрошувати цікавих людей на розмови до себе. А тепер ось аналітика з фактчекінгом… У цьому відео він взявся за Уляну Супрун та її участь в реформуванні медичної галузі — за особистість і за програму дій. Розглядає те, що говорили, перевіряє правдивість, з'ясовує і розповідає, що було насправді. Саме реформування препарує за схемою «проблема — шляхи її розв'язання — як здійснилося». Каже, що цю тему він опрацьовував цілий рік. Деякі моменти справді на голову не налазять, і це не про пані Уляну…