ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2019-11-28 03:02 pm
ukurainajin) wrote2019-11-28 03:02 pm
Entry tags:
Книжково-знижкове, або Дива стаються
«Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch-russische Rede. Sprachlicher Inzest in Weißrussland und der Ukraine?»
(Трасянка та суржик — змішана білорусько-російська та українсько-російська говірка. Мовний інцест у Білорусі та Україні?)
Отака довга назва, як личить науковому виданню. Надруковано у Франкфурті-на-Майні в 2014. Розділи написано німецькою та англійською. Палітурка, майже 400 сторінок. Що в цьому дивного? А те, що ця книжка коштує понад сімдесят доларів, утім я придбав її на «Амазоні» за сім… Не жартую. Спочатку теж гадав, що це якась облуда, та змарнувати заради експерименту таку суму начебто й не шкода. Ризик виправдався.
Щиро кажучи, це був останній примірник, і нова партія вже продається за повною ціною. Спинка трохи розхитана, є невеличкі подряпинки на палітурці — але не від використання, а скоріше від тривалого зберігання, бо сторінки ніби досі не відкривано. Цікаво, що наші назви тут не адаптуються ані до німецької, ані до англійської, а замість цього використовується якийсь різновид латинського запису: окрім Trasjanka та Suržyk одразу ж у вступі натрапляємо на Lukašėnka та Janukovyč.
(Трасянка та суржик — змішана білорусько-російська та українсько-російська говірка. Мовний інцест у Білорусі та Україні?)
Отака довга назва, як личить науковому виданню. Надруковано у Франкфурті-на-Майні в 2014. Розділи написано німецькою та англійською. Палітурка, майже 400 сторінок. Що в цьому дивного? А те, що ця книжка коштує понад сімдесят доларів, утім я придбав її на «Амазоні» за сім… Не жартую. Спочатку теж гадав, що це якась облуда, та змарнувати заради експерименту таку суму начебто й не шкода. Ризик виправдався.
Щиро кажучи, це був останній примірник, і нова партія вже продається за повною ціною. Спинка трохи розхитана, є невеличкі подряпинки на палітурці — але не від використання, а скоріше від тривалого зберігання, бо сторінки ніби досі не відкривано. Цікаво, що наші назви тут не адаптуються ані до німецької, ані до англійської, а замість цього використовується якийсь різновид латинського запису: окрім Trasjanka та Suržyk одразу ж у вступі натрапляємо на Lukašėnka та Janukovyč.