ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2019-07-16 04:14 am
ukurainajin) wrote2019-07-16 04:14 am
Entry tags:
Мушкетери без милиць (граматика у прикладах)
Виявилося, що не так вже страшно читати книжки без фуріґани, тобто записаного абеткою звучання — саме його я і називаю «милицями». Я просто не знаю без словника, як вимовляється більшість ідеограм, а слова майже всі зрозумілі, і граматика не надто складна. Зі смартфоном нормально виходить. Нотуватиму переважно для себе, щоби краще запам'ятовувалося. Беру перше речення з книжки, яку я оце сьогодні отримав:
一年ほど前のことだが、王室図書館でルイ十四世の歴史に関する調査をしているとき、たまたま私は、『ダルタニャン氏の回想録』なるものを発見した。
/ічінен-ходо-мае-но кото да ґа, оошіцӱ-тошьокан-де рӱі-джюю-йон-сее-но рекіші-ні-кансӱрӱ чьооса-о шітеірӱ токі, таматама вата(кӱ)ші-ва, „дарӱтанян-ші-но кайсоорокӱ‟ нарӱ моно-о хаккен-шіта./
Нові для мене слова або ті, написання яких треба запам'ятовувати:
王室 /оошіцӱ/ — королівська родина
世 /сее/ — в якості лічильного суфікса позначає покоління, порядковий номер царювання
に関する /ні-кансӱрӱ/ — післяйменник зі значенням «у справі, стосовно»
調査 /чьооса/ — розслідування, дослідження
氏 /ші/ — гонорифік «пан/пані»; ввічливіший, аніж さん(сан) чи 様(сама), і скромніший за 殿(доно)
回想録 /каісоорокӱ/ — мемуари
発見 /хаккен/ — відкриття, знахідка
Граматичний коментар для допитливих:
• 一年ほど前のことだが: ほど — це «приблизно, десь», 前 — «раніше, до», а разом 一年ほど前 означає «приблизно (один) рік тому». З допомогою родового відмінка (の) цей опис додається до субстантиватора (こと) і разом зі зв'язкою (だ) утворює речення на кшталт «(Це було) десь із рік тому». が в кінці потрібне просто як приєднувальний сполучник, щоби вийшло складносурядне речення — оно й кома після нього стоїть.
• 王室 + 図書館 = «королівської родини + бібліотека», а простіше це «Королівська бібліотека». Коли слова з ідеограм чіпляються отак одне до одного, кожне попереднє грає роль означення для наступного. Значник орудного відмінка で означає тут те саме, на що схоже його звучання, тобто «де». Отже разом 王室図書館で тлумачиться як «у Королівській бібліотеці».
• Післяйменники — це як наші прийменники, але стоять не перед іменником, а після нього. Таке зустрічається багато де, наприклад, в тюркських мовах. Навіть у німецькій деякі прийменники (як gegenüber) можна ставити позаду — а японська вся така. Тому 歴史 + に関する означає буквально «історії що стосується». Ще, як бачите, японські післяйменники можуть виглядати дивно, нагадуючи дієслово, як тут — про це коли-небудь буде окремий допис.
• Після числівників, які означають щось певне, японці зазвичай ставлять лічильні суфікси. Це так само, як ми додаємо «пар», «років», «штук», «разів» після числа, щоби розуміти, про що йдеться. Просто в японській це є набагато розвиненішим, що нам навіть іноді здається надлишковим. 世 після числа 十四 позначає монарха під номером чотирнадцять. Отже повністю ルイ十四世の歴史に関する перекладається як «стосовно (у справі) історії Луї XIV».
• 調査をしている. По-перше, тут тривалий час дії — дія відбувається в певний момент і триває якийсь час, щось типу англійського to be + V-ing. Він утворюється додаванням дієслова いる до て-форми. По-друге, між 調査 і て-формою дієслова する можна побачити значник знахідного відмінка を. Якби його не було, то таке складене дієслово 調査する означало би «розслідувати, досліджувати». А коли в ролі об'єкта дії саме 調査, то виходить дослівно «робити (займатися, проводити) розслідування/дослідження».
• Тепер, коли ми маємо всі складники, можна перекласти цю частину речення цілком. Нагадаю, що японське речення (як і його члени), на наш погляд, є наче вивернутим задом наперед. Його без звички легше розуміти, читаючи з кінця. А в кінці бачимо слово とき. Взагалі воно означає «час», а тут утворює підрядне речення часу, в ході якого стається те, про що йдеться в головному реченні. Якщо суб'єкт дії в головному і підрядному реченнях той самий — а тут він той самий — таке підрядне речення можна перекладати українською з допомогою дієприслівника. Якщо зберегти японський порядок членів речення, виглядатиме це приблизно так: {у Королівській бібліотеці} {стосовно історії Луї Чотирнадцятого} {займаючись дослідженням}.
• Головне речення розповідає, що сталося, як сталося і з ким. Сталося це — випадково (たまたま). На питання «з ким?» відповідає тема речення: 私は、 — тобто «Я» це зробив. Що зробив — дивимось знову в кінці: 発見した — знайшов/відкрив/виявив/розкопав тощо (форма минулого часу).
• А розкопав він якесь もの. Цей субстантиватор означає просто якусь річ, і лише за контекстом ми можемо замість нього підставити слово «твір» або «видання» чи щось таке на свій смак (в оригіналі imprimés).
• なる в цьому випадку перекладається «під назвою», а сама назва (в дужках 「」, які відповідають нашим лапкам) складається з мемуарів (回想録) якогось д'Артаньяна-Ші (ダルタニャン氏). Я вище вже згадував про цей гонорифік Ші (氏). Враховуючи ступінь його ввічливості, українською це можна було би перетворити на «вельмишановний пан» або «шляхетний пан». На жаль, тут не пасує «мосьпан», адже воно годиться лише для звернення, на відміну від французького Monsieur, але можна схитрувати і запозичити у французів оце «мусьє», як воно є.
У підсумку виходить ось таке:
«Приблизно рік тому, займаючись в Королівській бібліотеці дослідженням стосовно історії (короля) Луї XIV, я випадково натрапив на видання під назвою „Мемуари мосьє д'Артаньяна‟.»
Порівняймо з французькою:
“Il y a un an à peu près, qu'en faisant à la Bibliothèque royale des recherches pour mon histoire de Louis XIV, je tombai par hasard sur les Mémoires de M. d'Artagnan, imprimés”
Наскільки я можу судити, тут «прояпонилося» десь зазначення того факту, що «історія Луї XIV» — це праця автора, адже в оригіналі було «pour mon histoire» (для моєї історії). Японською ніщо на це не вказує, або я не знаюся на тонкощях вживання післяйменника に関する у контексті.
一年ほど前のことだが、王室図書館でルイ十四世の歴史に関する調査をしているとき、たまたま私は、『ダルタニャン氏の回想録』なるものを発見した。
/ічінен-ходо-мае-но кото да ґа, оошіцӱ-тошьокан-де рӱі-джюю-йон-сее-но рекіші-ні-кансӱрӱ чьооса-о шітеірӱ токі, таматама вата(кӱ)ші-ва, „дарӱтанян-ші-но кайсоорокӱ‟ нарӱ моно-о хаккен-шіта./
Нові для мене слова або ті, написання яких треба запам'ятовувати:
王室 /оошіцӱ/ — королівська родина
世 /сее/ — в якості лічильного суфікса позначає покоління, порядковий номер царювання
に関する /ні-кансӱрӱ/ — післяйменник зі значенням «у справі, стосовно»
調査 /чьооса/ — розслідування, дослідження
氏 /ші/ — гонорифік «пан/пані»; ввічливіший, аніж さん(сан) чи 様(сама), і скромніший за 殿(доно)
回想録 /каісоорокӱ/ — мемуари
発見 /хаккен/ — відкриття, знахідка
Граматичний коментар для допитливих:
• 一年ほど前のことだが: ほど — це «приблизно, десь», 前 — «раніше, до», а разом 一年ほど前 означає «приблизно (один) рік тому». З допомогою родового відмінка (の) цей опис додається до субстантиватора (こと) і разом зі зв'язкою (だ) утворює речення на кшталт «(Це було) десь із рік тому». が в кінці потрібне просто як приєднувальний сполучник, щоби вийшло складносурядне речення — оно й кома після нього стоїть.
• 王室 + 図書館 = «королівської родини + бібліотека», а простіше це «Королівська бібліотека». Коли слова з ідеограм чіпляються отак одне до одного, кожне попереднє грає роль означення для наступного. Значник орудного відмінка で означає тут те саме, на що схоже його звучання, тобто «де». Отже разом 王室図書館で тлумачиться як «у Королівській бібліотеці».
• Післяйменники — це як наші прийменники, але стоять не перед іменником, а після нього. Таке зустрічається багато де, наприклад, в тюркських мовах. Навіть у німецькій деякі прийменники (як gegenüber) можна ставити позаду — а японська вся така. Тому 歴史 + に関する означає буквально «історії що стосується». Ще, як бачите, японські післяйменники можуть виглядати дивно, нагадуючи дієслово, як тут — про це коли-небудь буде окремий допис.
• Після числівників, які означають щось певне, японці зазвичай ставлять лічильні суфікси. Це так само, як ми додаємо «пар», «років», «штук», «разів» після числа, щоби розуміти, про що йдеться. Просто в японській це є набагато розвиненішим, що нам навіть іноді здається надлишковим. 世 після числа 十四 позначає монарха під номером чотирнадцять. Отже повністю ルイ十四世の歴史に関する перекладається як «стосовно (у справі) історії Луї XIV».
• 調査をしている. По-перше, тут тривалий час дії — дія відбувається в певний момент і триває якийсь час, щось типу англійського to be + V-ing. Він утворюється додаванням дієслова いる до て-форми. По-друге, між 調査 і て-формою дієслова する можна побачити значник знахідного відмінка を. Якби його не було, то таке складене дієслово 調査する означало би «розслідувати, досліджувати». А коли в ролі об'єкта дії саме 調査, то виходить дослівно «робити (займатися, проводити) розслідування/дослідження».
• Тепер, коли ми маємо всі складники, можна перекласти цю частину речення цілком. Нагадаю, що японське речення (як і його члени), на наш погляд, є наче вивернутим задом наперед. Його без звички легше розуміти, читаючи з кінця. А в кінці бачимо слово とき. Взагалі воно означає «час», а тут утворює підрядне речення часу, в ході якого стається те, про що йдеться в головному реченні. Якщо суб'єкт дії в головному і підрядному реченнях той самий — а тут він той самий — таке підрядне речення можна перекладати українською з допомогою дієприслівника. Якщо зберегти японський порядок членів речення, виглядатиме це приблизно так: {у Королівській бібліотеці} {стосовно історії Луї Чотирнадцятого} {займаючись дослідженням}.
• Головне речення розповідає, що сталося, як сталося і з ким. Сталося це — випадково (たまたま). На питання «з ким?» відповідає тема речення: 私は、 — тобто «Я» це зробив. Що зробив — дивимось знову в кінці: 発見した — знайшов/відкрив/виявив/розкопав тощо (форма минулого часу).
• А розкопав він якесь もの. Цей субстантиватор означає просто якусь річ, і лише за контекстом ми можемо замість нього підставити слово «твір» або «видання» чи щось таке на свій смак (в оригіналі imprimés).
• なる в цьому випадку перекладається «під назвою», а сама назва (в дужках 「」, які відповідають нашим лапкам) складається з мемуарів (回想録) якогось д'Артаньяна-Ші (ダルタニャン氏). Я вище вже згадував про цей гонорифік Ші (氏). Враховуючи ступінь його ввічливості, українською це можна було би перетворити на «вельмишановний пан» або «шляхетний пан». На жаль, тут не пасує «мосьпан», адже воно годиться лише для звернення, на відміну від французького Monsieur, але можна схитрувати і запозичити у французів оце «мусьє», як воно є.
У підсумку виходить ось таке:
«Приблизно рік тому, займаючись в Королівській бібліотеці дослідженням стосовно історії (короля) Луї XIV, я випадково натрапив на видання під назвою „Мемуари мосьє д'Артаньяна‟.»
Порівняймо з французькою:
“Il y a un an à peu près, qu'en faisant à la Bibliothèque royale des recherches pour mon histoire de Louis XIV, je tombai par hasard sur les Mémoires de M. d'Artagnan, imprimés”
Наскільки я можу судити, тут «прояпонилося» десь зазначення того факту, що «історія Луї XIV» — це праця автора, адже в оригіналі було «pour mon histoire» (для моєї історії). Японською ніщо на це не вказує, або я не знаюся на тонкощях вживання післяйменника に関する у контексті.
no subject
Але от лише не вірю, що Ви про сеі не знали. Про це ж йдеться у посібниках, на кшталт, перша тисяча канджі...)))))
Тобто, головна діюча особа у реченні - це історик, але прояпонилось і вже не видно про то у перекладі?
Із "де" у нас цікаво перегукується. ^^
no subject
Угу, в перекладі нема «моя історія», є просто «історія». І за контекстом це не очевидно, адже це слово — історія в широкому сенсі, а не «історична праця», наприклад.
no subject
Про пам'ять сумно, теж помічаю вже. Але ж кажуть, що японська то добра профілактика...?
no subject
no subject
Та хто зна, про що вони кажуть. Якщо дрилити щоденно, то поступово хоч не хоч слова запам'ятовуються, але вже не так швидко і надійно, як колись. Ще є таке, що перша, умовно кажучи, «тисяча» (насправді менше) мовних одиниць запам'ятовується легко, а більше воно вже починає плутатися. Йдеться не лише про японську — мене вбиває купа схожих слів з різними префіксами в німецькій. А в японській ще й написання з різною вимовою в різних словах… Краще за все запам'ятовувати зі шматком контексту і з асоціаціями. Можу процитувати напам'ять перше речення з Хеллсинга японською — так запам'ятав слова «церква» і «священник» :) А при слові Abstand у мене з'являється картинка з вимірювальною стрілкою між бамперами автівок :)
no subject
no subject