ukurainajin (
ukurainajin) wrote2019-05-22 02:54 am
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Entry tags:
Спекотний чи жаркий?
Припускаю, що цей уривок може здивувати багатьох. Проте слово «спекотний» давно турбує мене через якусь незручність уживання. Поліз шукати відповідей і натрапив на допис 2009 року. Тобто, гіперпуризм, еге? :) Про автора раджу поцікавитися задля обізнаності, це неабихто… був. Отже:
(уривок, повний допис тут)
Спекотний день чи спека? Незважаючи чи попри? Зупиняюсь на такому уривкові:
“...одягнені, незважаючи на спекотний день, у суворі чорні костюми.”
Уся вжита тут конструкція повторює будову російського речення. Росіянам дуже з руки вживати таку конструкцію, бо усі потрібні для неї слова короткі і легкомовні:
“...одеты, несмотря на жаркий день,...
Слово жаркий – слово українське. Але наші попередники через гіперпуризм відмовилися від нього, вважаючи його чисто російським. На підставі цього помилкового висновку вигадано слово спекотний. Але відмовившись від слова жаркий, попередники копіюють усю російську конструкцію тих речень, де це слово вживано:
”...одягнені, незважаючи на спекотний день,...”
З наявних же в лексиконі українця словесних форм, замість відкинутого жаркого дня цілком доречно вжити просто спека:
“...одягнені, незважаючи на спеку...”
Це був би логічний наслідок відмови від слова жаркий, а не вигадування слова спекотний. Поза тим, у даному тексті вжито кальку незважаючи, що своєю граматичною формою – дієприслівник - повторює російську граматичну форму дієприслівника: несмотря - незважаючи. Тобто, весь український текст – точна копія російського. Чи ж не маємо ми чогось свого замість кальки незважаючи? Певно, що маємо, Хочби й прийменника попри, в УССР нехтуваного. Він короткий – два склади – і з успіхом може заступати слово незважаючи:
...одягнені попри спеку, у суворі чорні костюми.
Скоротилося число складів. Скорочення можна досягти і так:
...одягнені, хоч і спека, у суворі чорні костюми.
До мови з розумом: Невдала лексика минулого (прод.)
07/11/2009 | Святослав Караванський(уривок, повний допис тут)
Спекотний день чи спека? Незважаючи чи попри? Зупиняюсь на такому уривкові:
“...одягнені, незважаючи на спекотний день, у суворі чорні костюми.”
Уся вжита тут конструкція повторює будову російського речення. Росіянам дуже з руки вживати таку конструкцію, бо усі потрібні для неї слова короткі і легкомовні:
“...одеты, несмотря на жаркий день,...
Слово жаркий – слово українське. Але наші попередники через гіперпуризм відмовилися від нього, вважаючи його чисто російським. На підставі цього помилкового висновку вигадано слово спекотний. Але відмовившись від слова жаркий, попередники копіюють усю російську конструкцію тих речень, де це слово вживано:
”...одягнені, незважаючи на спекотний день,...”
З наявних же в лексиконі українця словесних форм, замість відкинутого жаркого дня цілком доречно вжити просто спека:
“...одягнені, незважаючи на спеку...”
Це був би логічний наслідок відмови від слова жаркий, а не вигадування слова спекотний. Поза тим, у даному тексті вжито кальку незважаючи, що своєю граматичною формою – дієприслівник - повторює російську граматичну форму дієприслівника: несмотря - незважаючи. Тобто, весь український текст – точна копія російського. Чи ж не маємо ми чогось свого замість кальки незважаючи? Певно, що маємо, Хочби й прийменника попри, в УССР нехтуваного. Він короткий – два склади – і з успіхом може заступати слово незважаючи:
...одягнені попри спеку, у суворі чорні костюми.
Скоротилося число складів. Скорочення можна досягти і так:
...одягнені, хоч і спека, у суворі чорні костюми.
no subject