Вечірнього суржику

[ukurainajin]

Побачив у Діани Макарової вислів «однокорінні слова». Це суржик.
На жаль, я не знаюся так добре на морфології, щоби накатати велику статтю, утім тема цікава.

Правильно цей мовознавчий термін звучить: «однокореневі» або краще «спільнокореневі» (щоби не плутати з тим, коли слово має лише один корінь на відміну від багатокореневого, як от «багатокореневе»). І утворюється він від іменника «корінь (корені)» з допомогою суфікса «-ев».
Суфікс «-ев(-єв)» утворює відносні прикметники зокрема на позначення того, з чого щось зроблене (найчастіше йдеться про матеріал), або до чого воно належне, як от «кореневий». Натомість «корінний» позначає щось, що має властивості кореня або коріння (ґрунтовність, центральність тощо).
З огляду на це, український термін є логічнішим за способом його творення, ніж російське «однокоренной».

Comments

[toplinden]

Dopomogu z morfemykoju:

9. -евий, -ева, -євий, -єва — див. -овий.

34. -(й)овий, -(й)евий — досить поширений наросток на означення відносних прикметників, отже тільки при іменникових пнях:

    1. на питання "з чого?", "який?", рідко "чий?": дубо́вий, соболе́вий, їжако́вий, воло́вий, вербо́вий, паперо́вий, ли́совий, орло́вий, лойови́й, смуше́вий, груше́вий, бає́вий, кри́це́вий, овоче́вий (порівн. -иний, -ячий, -яний).
    2. на питання "який?" "до чого відносний?" (прикметники відношення): науко́вий, службо́вий, рокови́й, шляхови́й, верствови́й, загадко́вий, випадко́вий, степови́й, дощови́й, багаже́вий…

    Взагалі наросток -овий у значінні і а) і б) часто чергується з іншими прикметниковими наростками, зокрема з -ний, при тім часто й значіння слова зміняється з зміною наростка, але не так, щоб можна було визначити відмінність -овий супроти інших, напр.: розумо́вий (прикметник відносний) — розу́мний (інше значіння, між іншим, з ступенюванням — розумніший…), вагови́й — ва́жний, але в рокови́й — рі́чний, оксамитовий — оксамитний… вже немає такої відмінности.

---

31. -ний, -ній — найширше вживаний наросток при різних пнях і з різноманітним значінням:

    1. при іменникових пнях на означення матеріялу, далі відношення, ґатунку, властивости (але в меншій мірі, як -астий, -истий): молочний, пшеничний, залізний, камінний, мідний, розумний, бездоганний, срібний, житній, оксамитний, будівельний, народній, барвний… (отже наближається значінням, а іноді й спадається з -овий, -яний).

       Від деяких із таких прикметників відокремлюється категорія "багатий на щось", звичайно з переходом наголосу на -ний:

       • рибний (ловець) — рибна (річка)
       • хлібний (квас) — хлібний (край)
       • (лісовий) — лісний (край)
       • (сніговий) — сніжнa (зима)
       • (медoвий) — медний (рік)
       • (людoвий) — людний (базар)
       • (горовий і гiрний) — гірнa (країна)
       • (хмаровий і хмарний) — хмарний (день)
       • — звірний (ліс)

       Зокрема -ний часто буває в словах чужомовного походження, при тім іноді з чужомовними перед ним наростками -(ат)ив- тощо: активний, оперативний, ілюстративний…

    2. при дієслівних пнях на означення прикметників, іноді близьких значінням до загублених дієприкметників переємних теперішнього часу, а почасти й минулого: прохідни́й, наступни́й, доступни́й, пожи́вни́й, прида́тний, чутни́й, непохи́тний, незабу́тній, насту́пний, непробу́дний… і т. ін. — див. § 893 дрібн. шрифт.
    3. при прислівникових пнях часто з ш перед -ній: горі́шній, долі́шній, коли́шній, тепе́рішній, туте́шній, дома́шній, справде́шній… — див. § 54.
    4. в дієприкметниках переємних минулого часу: да́ний, ка́раний, улю́блений, засво́єний… — див. § 89.

[ukurainajin]

Наростки — це афікси. А пні — корені? Кумедно. Чому саме так? Звідки походить ця термінологія?

[toplinden]

Vidnosno dosovit'sjka, mogna pohljanuty dejaki tut.

[ukurainajin]

Ясно. Ну таке, мені особисто приємніше вимовляти «корінь», аніж «пень», тим паче, що я не дуже уявляю похідні від нього. «Пньовий»? А «наросток» подобається.

[toplinden]

Tak samo, jak i kornj: пневий. Tam de mjakyj znak tcy jot, o → e.

Do toho g, tut je dejaka xyba, pnj tsje osnova slova (Anqlijsjkoju steblom), a kornj je kornjom.

[chuka_lis]

коли навчалась у школі, то використовували термін "однокореневі". Мені «спільнокореневі» теж ближче, ніж "однокорінні".

[ukurainajin]

У мене в школі були саме «спільнокореневі». Утім, на іншому уроці були «однокоренные»…
У пошуку знаходить удвічі більше «спільнокореневих» результатів (зараз іще поширюється термін «споріднені»), ніж «однокореневих», які ще часто містять перші. Тому я вже починаю замислюватися, чи «однокореневі» на позначення споріднених, бува, не росіянізм. А «однокорінні» — це просто суржик.

[chuka_lis]

згодна)