ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2021-06-11 06:35 am
ukurainajin) wrote2021-06-11 06:35 am
Entry tags:
…йдеться про мову та річ
Щиро кажучи, мені конструкція «мова [йде] про» дещо ріже вуха. Певен, що й багатьом також…
Але це насправді не тому, що вона є жахливою калькою з російської, як вважають деякі пуристи, а тому, що в мене виховалися саме такі стилістичні вподобання.
Моє особисте упередження проти вживання цього виразу не так через те, що він конструктивно повторює російську, як через те, що в сучасній українській слово «мова» на позначення промови чи розповіді є вже надто книжним (чи принаймні маловживаним). Тому і враження від мимовільного порівняння з російською посилюється. А те, що наші російськомовні, говорячи українською, передбачувано використовують саме цей шаблон, лише додає дрова в багаття… :)
Ну годі! Криміналу в цьому немає — попри підозри, це не є російський винахід. І ви маєте цілковите право самі вирішувати, як вам приємніше та доцільніше. А всілякі порадники з чистомовства — це не вирок, а підказка. Я ж кажу переважно «йдеться», бо мені так більше пасує до нейтрального сучасного стилю.
Ось про саме російське слово «речь» хотілося додати про всяк випадок, що наше «річ» та відповідне польське «rzecz» (начебто, і білоруське «рэч») теж колись позначали те саме. Просто в цьому значенні вони неймовірно застаріли. Такий ото шлях розвитку…
До речі, інша «річ», котра вже сучасна, має значно більше спільного з російським «вещь» або, скажімо, чеським «věc», аніж здається на перший погляд. Адже давній корінь, від якого походять ті слова, означає… «говорити». Про речі речуть — про вєшші віщають :)
Але це насправді не тому, що вона є жахливою калькою з російської, як вважають деякі пуристи, а тому, що в мене виховалися саме такі стилістичні вподобання.
Моє особисте упередження проти вживання цього виразу не так через те, що він конструктивно повторює російську, як через те, що в сучасній українській слово «мова» на позначення промови чи розповіді є вже надто книжним (чи принаймні маловживаним). Тому і враження від мимовільного порівняння з російською посилюється. А те, що наші російськомовні, говорячи українською, передбачувано використовують саме цей шаблон, лише додає дрова в багаття… :)
Ну годі! Криміналу в цьому немає — попри підозри, це не є російський винахід. І ви маєте цілковите право самі вирішувати, як вам приємніше та доцільніше. А всілякі порадники з чистомовства — це не вирок, а підказка. Я ж кажу переважно «йдеться», бо мені так більше пасує до нейтрального сучасного стилю.
Ось про саме російське слово «речь» хотілося додати про всяк випадок, що наше «річ» та відповідне польське «rzecz» (начебто, і білоруське «рэч») теж колись позначали те саме. Просто в цьому значенні вони неймовірно застаріли. Такий ото шлях розвитку…
До речі, інша «річ», котра вже сучасна, має значно більше спільного з російським «вещь» або, скажімо, чеським «věc», аніж здається на перший погляд. Адже давній корінь, від якого походять ті слова, означає… «говорити». Про речі речуть — про вєшші віщають :)
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
мову створюють, тому її, принаймі, "ведуть",
а от розмова - то вже процес із непрогнозованим розвитком, ця вже може "зайти" чи "завести" сама.
Окрім кальки з російської, вважаю, має місце помилка "заміщення" розмови і мови. Це як ото "воював з...", хоча у сенсі "воював проти...". Теж має різати слух
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
> Про речі речуть — про вєшші віщають
тонко, интересно, как так сталось
(no subject)