ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2019-07-17 03:07 am
ukurainajin) wrote2019-07-17 03:07 am
Entry tags:
Шворінь йому у фіглянок
«Адже якщо серед нас непросвіщенний, якого не повинно тут бути, його заберуть звідси, пошматують йому бігунець, розвіють його витяжні під чотири вітри, розірвуть гаками його опинку і встромлять шворінь йому у фіглянок…
<…>
„Усі вони виголосили присягу, — подумав він, — але хоч би один запитав, що таке фіглянок…‟»
Ну знаєте, я вже з перших сторінок свіжої книжки Пратчетта «Варта! Варта!» починаю закохуватися в її переклад і намагаюся не пропустити жодного речення. Це постаралися Ірина Серебрякова та Анастасія Коник. Ще в жодній з книжок серії не було такого поєднання кумедних авторських сцен із настільки барвистою пустотливою мовою перекладу (авжеж, за винятком трьох добрих матусь, які збирають хмизок і вказують шлях подорожнім у «Віщіх сестрах»). Щодо гри слів, мені подобається все побачене, а це без малого чотирнадцять перших сторінок! :)
‘Under night's damp cloak assassins assassinated, thieves thieved, hussies hustled.’ — «Під вогким покривом темряви убивці вбивали, крадії крали, повії віялися.»
Не без дрібних зауважень, на жаль. Я оце колись вивішував уривок з оригінального тексту цієї книжки: «Король як засіб проти гноблення». Саме зараз порівнюю його з українським. Кульмінацію цього фрагмента висловлено так, що головний акцент трохи губиться, хоча його могло врятувати просте виділення курсивом, як в оригіналі.
А ще трапилася така, м'яко кажучи, неуважність:
‘What'd he mean, Justices?’ he said to Nobby. ‘There ain't no Justices’ / Nobby gave a terrified shrug. — Яке ще правосуддя? — сказав Ноббі до Чарлі. — У нас катма правосуддя, — й перелякано знизав плечима.
Не чіпаючи навіть «правосуддя», який сенс змінювати дійову особу?! Англійську сцену я добре собі уявив, а в перекладеній на цьому місці добряче завис…
А ще чудернацький орфографічний артефакт: по всьому тексті зустрічається «ні-хто». Саме так і пишеться, без винятку. Майнула навіть шалена думка, чи не з нової це, бува, редакції правопису… Ні, це не з правопису, а з недбалості.
Що стосується самого пратчеттовського гумору в цій книзі, то ось це місце на початку — просто до сліз! Адже я навіть не одразу второпав:
“Sounds a bit like, you know . . . magic to me,” said Brother Watchtower, in the nervous tone of the man who has spotted which cup the pea is hidden under but doesn't like to say. — «Як на мене, це трохи схоже на… ну, ви розумієте… на магію, — знервовано сказав брат Дозорець тоном людини, що помітила, під якою чашкою схована горошина, але не хоче зізнаватися.»
<…>
„Усі вони виголосили присягу, — подумав він, — але хоч би один запитав, що таке фіглянок…‟»
Ну знаєте, я вже з перших сторінок свіжої книжки Пратчетта «Варта! Варта!» починаю закохуватися в її переклад і намагаюся не пропустити жодного речення. Це постаралися Ірина Серебрякова та Анастасія Коник. Ще в жодній з книжок серії не було такого поєднання кумедних авторських сцен із настільки барвистою пустотливою мовою перекладу (авжеж, за винятком трьох добрих матусь, які збирають хмизок і вказують шлях подорожнім у «Віщіх сестрах»). Щодо гри слів, мені подобається все побачене, а це без малого чотирнадцять перших сторінок! :)
‘Under night's damp cloak assassins assassinated, thieves thieved, hussies hustled.’ — «Під вогким покривом темряви убивці вбивали, крадії крали, повії віялися.»
Не без дрібних зауважень, на жаль. Я оце колись вивішував уривок з оригінального тексту цієї книжки: «Король як засіб проти гноблення». Саме зараз порівнюю його з українським. Кульмінацію цього фрагмента висловлено так, що головний акцент трохи губиться, хоча його могло врятувати просте виділення курсивом, як в оригіналі.
А ще трапилася така, м'яко кажучи, неуважність:
‘What'd he mean, Justices?’ he said to Nobby. ‘There ain't no Justices’ / Nobby gave a terrified shrug. — Яке ще правосуддя? — сказав Ноббі до Чарлі. — У нас катма правосуддя, — й перелякано знизав плечима.
Не чіпаючи навіть «правосуддя», який сенс змінювати дійову особу?! Англійську сцену я добре собі уявив, а в перекладеній на цьому місці добряче завис…
А ще чудернацький орфографічний артефакт: по всьому тексті зустрічається «ні-хто». Саме так і пишеться, без винятку. Майнула навіть шалена думка, чи не з нової це, бува, редакції правопису… Ні, це не з правопису, а з недбалості.
Що стосується самого пратчеттовського гумору в цій книзі, то ось це місце на початку — просто до сліз! Адже я навіть не одразу второпав:
“Sounds a bit like, you know . . . magic to me,” said Brother Watchtower, in the nervous tone of the man who has spotted which cup the pea is hidden under but doesn't like to say. — «Як на мене, це трохи схоже на… ну, ви розумієте… на магію, — знервовано сказав брат Дозорець тоном людини, що помітила, під якою чашкою схована горошина, але не хоче зізнаватися.»
no subject
no subject
Із екранізацій дивився «Колір магії». Хоч би як його не сварили, а завдяки ньому я й зацікавився Пратчеттом.