ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2019-07-17 03:07 am
ukurainajin) wrote2019-07-17 03:07 am
Entry tags:
Шворінь йому у фіглянок
«Адже якщо серед нас непросвіщенний, якого не повинно тут бути, його заберуть звідси, пошматують йому бігунець, розвіють його витяжні під чотири вітри, розірвуть гаками його опинку і встромлять шворінь йому у фіглянок…
<…>
„Усі вони виголосили присягу, — подумав він, — але хоч би один запитав, що таке фіглянок…‟»
Ну знаєте, я вже з перших сторінок свіжої книжки Пратчетта «Варта! Варта!» починаю закохуватися в її переклад і намагаюся не пропустити жодного речення. Це постаралися Ірина Серебрякова та Анастасія Коник. Ще в жодній з книжок серії не було такого поєднання кумедних авторських сцен із настільки барвистою пустотливою мовою перекладу (авжеж, за винятком трьох добрих матусь, які збирають хмизок і вказують шлях подорожнім у «Віщіх сестрах»). Щодо гри слів, мені подобається все побачене, а це без малого чотирнадцять перших сторінок! :)
‘Under night's damp cloak assassins assassinated, thieves thieved, hussies hustled.’ — «Під вогким покривом темряви убивці вбивали, крадії крали, повії віялися.»
Не без дрібних зауважень, на жаль. Я оце колись вивішував уривок з оригінального тексту цієї книжки: «Король як засіб проти гноблення». Саме зараз порівнюю його з українським. Кульмінацію цього фрагмента висловлено так, що головний акцент трохи губиться, хоча його могло врятувати просте виділення курсивом, як в оригіналі.
А ще трапилася така, м'яко кажучи, неуважність:
‘What'd he mean, Justices?’ he said to Nobby. ‘There ain't no Justices’ / Nobby gave a terrified shrug. — Яке ще правосуддя? — сказав Ноббі до Чарлі. — У нас катма правосуддя, — й перелякано знизав плечима.
Не чіпаючи навіть «правосуддя», який сенс змінювати дійову особу?! Англійську сцену я добре собі уявив, а в перекладеній на цьому місці добряче завис…
А ще чудернацький орфографічний артефакт: по всьому тексті зустрічається «ні-хто». Саме так і пишеться, без винятку. Майнула навіть шалена думка, чи не з нової це, бува, редакції правопису… Ні, це не з правопису, а з недбалості.
Що стосується самого пратчеттовського гумору в цій книзі, то ось це місце на початку — просто до сліз! Адже я навіть не одразу второпав:
“Sounds a bit like, you know . . . magic to me,” said Brother Watchtower, in the nervous tone of the man who has spotted which cup the pea is hidden under but doesn't like to say. — «Як на мене, це трохи схоже на… ну, ви розумієте… на магію, — знервовано сказав брат Дозорець тоном людини, що помітила, під якою чашкою схована горошина, але не хоче зізнаватися.»
<…>
„Усі вони виголосили присягу, — подумав він, — але хоч би один запитав, що таке фіглянок…‟»
Ну знаєте, я вже з перших сторінок свіжої книжки Пратчетта «Варта! Варта!» починаю закохуватися в її переклад і намагаюся не пропустити жодного речення. Це постаралися Ірина Серебрякова та Анастасія Коник. Ще в жодній з книжок серії не було такого поєднання кумедних авторських сцен із настільки барвистою пустотливою мовою перекладу (авжеж, за винятком трьох добрих матусь, які збирають хмизок і вказують шлях подорожнім у «Віщіх сестрах»). Щодо гри слів, мені подобається все побачене, а це без малого чотирнадцять перших сторінок! :)
‘Under night's damp cloak assassins assassinated, thieves thieved, hussies hustled.’ — «Під вогким покривом темряви убивці вбивали, крадії крали, повії віялися.»
Не без дрібних зауважень, на жаль. Я оце колись вивішував уривок з оригінального тексту цієї книжки: «Король як засіб проти гноблення». Саме зараз порівнюю його з українським. Кульмінацію цього фрагмента висловлено так, що головний акцент трохи губиться, хоча його могло врятувати просте виділення курсивом, як в оригіналі.
А ще трапилася така, м'яко кажучи, неуважність:
‘What'd he mean, Justices?’ he said to Nobby. ‘There ain't no Justices’ / Nobby gave a terrified shrug. — Яке ще правосуддя? — сказав Ноббі до Чарлі. — У нас катма правосуддя, — й перелякано знизав плечима.
Не чіпаючи навіть «правосуддя», який сенс змінювати дійову особу?! Англійську сцену я добре собі уявив, а в перекладеній на цьому місці добряче завис…
А ще чудернацький орфографічний артефакт: по всьому тексті зустрічається «ні-хто». Саме так і пишеться, без винятку. Майнула навіть шалена думка, чи не з нової це, бува, редакції правопису… Ні, це не з правопису, а з недбалості.
Що стосується самого пратчеттовського гумору в цій книзі, то ось це місце на початку — просто до сліз! Адже я навіть не одразу второпав:
“Sounds a bit like, you know . . . magic to me,” said Brother Watchtower, in the nervous tone of the man who has spotted which cup the pea is hidden under but doesn't like to say. — «Як на мене, це трохи схоже на… ну, ви розумієте… на магію, — знервовано сказав брат Дозорець тоном людини, що помітила, під якою чашкою схована горошина, але не хоче зізнаватися.»