ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2017-04-19 10:56 pm
ukurainajin) wrote2017-04-19 10:56 pm
Entry tags:
Довга Земля
Довга Земля. Pratchett & Baxter „The Long Earth”
Скінчив першу книжку з циклу «Довга Земля (The Long Earth)» від дуету Террі Пратчетта зі Стівеном Бакстером. Пратчетта, творця «Дискосвіту», додатково представляти не треба. Та ходять чутки, що цьому новому циклові він подарував лише загальний задум та опіку, а все інше належить перу його співавтора. Так чи ні, а маємо доволі цікавий твір.
За змістом мені це нагадує мікс Жуля Верна з класиками наукової фантастики XX століття. Дослідницько-подорожувальні пригоди Верна з соціальною проблематикою та екшеном, як, наприклад, у Саймака. Давно не читав чогось такого, тож зайшло непогано. У серці оповіді глобальні зміни, які насуваються на наш світ. Концепція цих змін продумана доволі непогано, і це тобі не метеорит, на який можна нацькувати Брюса Вілліса. Ворога немає, тут нема кому протидіяти. Є лише еволюція та революція. От еволюція персонажів не дуже помітна, це у першому томі. До речі, ті, хто прочитав весь цикл (принаймні одна особа), стверджують, що найбільш варті уваги перша, третя і четверта книжки, а серед них — саме третя, «Довгий Марс». Розповідь точиться навколо різних персонажів, багато статистів, дрібниць — світ роману виглядає живим і об'ємним. Цілком природне близьке майбутнє, якщо ви, звісно, вірите у можливість технічного дива, яке раптово змінить усе.
У мене не оригінал, а переклад польською, як на малюнку. Важко сказати щось про «фірмовий іскрометний гумор» Пратчетта, бо я його тут не відчув. Гадаю, це лише рекламна зваба. Переклад, начебто, без помітних ляпів, тому не можу запідозрити перекладача у недбалості. Скоріш за все, таким воно і є насправді. Читайте та робіть висновки самі!
П'ята, остання книга у Польщі виходить за два тижні. Російською, де «long» перекладено як «бесконечная», у 2014 було видано перші дві, і з того часу жодних новин. Кумедно, як у російському видавництві підійшли до оформлення обкладинки. Це, мабуть, робилося у рамках багатотомного видання Пратчетта, тому і ці дві книжки ілюстровані у стилі його фентезійних творів, що, на мій погляд, не дуже відповідає їхній суті. Ось оригінальні та успадковані від них польські ілюстрації — це сила! Сподіваюся, що в когось дійдуть руки видати цю захоплюючу пенталогію українською.
no subject
no subject