ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2021-10-06 11:36 pm
ukurainajin) wrote2021-10-06 11:36 pm
Entry tags:
Не те ви називаєте мовною шизофренією
В українській Вікіпедії адміни ніяк не можуть визначитися щодо того, чи переходить таки розділ на оновлені правила запису японських назв кирилкою, чи ні. У правилах досі висить без змін застаріла на цей час (та й суперечлива на час написання) вимога щодо використання «поліванівки», висунута ще в 2008. Хоча десять років тому наші головні японознавці вже дійшли згоди, і відтоді нові правила використовують як у науці з освітою, так і в художці — це вже де-факто сучасний стандарт. Щоправда його не закріплено на державному рівні, але ж там взагалі немає жодного методичного стандарту, крім радянської спадщини. Може, у Вікіпедії чекають на офіційну довідку з печаткою від Кабміну, щоби визнати систему «авторитетною»? — не знаю. Гадаю, вони просто морозяться. Мабуть, один «розумник» написав був, як знав, коли місце було порожнім, а тепер вже, за давнім звичаєм, не знайдеш вагомих підстав змінити написане…
А тим часом ретроградні гриби, посилаючись на букву цього протухлого «закону», уперто повертають прізвище Макото Шінкая в статті про нього на підмосковне «Сінкай». Я чув про начебто кампанію з оновлення статей на Вікі. І зараз бачу, що подекуди цей процес справді проходить вдало, припускаючи в сумнівних випадках подвійне написання. Але саме цей бастіон, судячи з правок, гриби чомусь наполегливо утримують. Ну і нахіба?! «Сінкай» не є навіть усталеною з радянських часів географічною назвою, щоби чіплятися за саме таке написання, ігноруючи сьогодення.
А тим часом ретроградні гриби, посилаючись на букву цього протухлого «закону», уперто повертають прізвище Макото Шінкая в статті про нього на підмосковне «Сінкай». Я чув про начебто кампанію з оновлення статей на Вікі. І зараз бачу, що подекуди цей процес справді проходить вдало, припускаючи в сумнівних випадках подвійне написання. Але саме цей бастіон, судячи з правок, гриби чомусь наполегливо утримують. Ну і нахіба?! «Сінкай» не є навіть усталеною з радянських часів географічною назвою, щоби чіплятися за саме таке написання, ігноруючи сьогодення.
no subject
Оці всі «правила дев'ятки» тощо, вони ж не з повітря взялися, а ґрунтуються на орфоепічних (чи як це правильно називається) засадах, котрі склалися природним шляхом. Тут, начебто, окей. Натомість я вбачаю проблему з правописом у тому, що з нього подекуди роблять священну корову, коли сам він не знає і очевидно не може знати, як чинити з новим, крім заганяти його в старий шаблон. А ми ж не маємо природного досвіду того, як японські слова могли би входити до української без посередництва, як би вони вимовлялися і як би записувалися. То хто вирішив, що це має відбуватися так само, як у разі німецької?
Зараз ми вже маємо прямі контакти і можливість створювати нові паралелі. Ось я є сучасником і живим учасником цього процесу. І мені при контакті з японською навіть не спало би на думку сюсюкати чи тітікати.
Коли я вважаю, що для відтворення оригіналу з багатьох причин ліпше записувати «ші/шя/шю/шьо/шє», я усвідомлюю, що це складно (принаймні незвично) вимовляти за правилами академічної української. Але ж це запис, технічна умовність, а не фактична вимова. Нікого ж не дивує, що коїться в закінченні слова «узбіччя» — бо до такої умовності звикли. Та будь-яка з наших новітніх систем кирилизації японської — це на порядки менша незручність для академічних вимовців, аніж горезвісне переведення української на латинку :)
Японці, до речі, задля адекватної письмової передачі іноземних слів вже офіційно запровадили понад десяток каносполучень, котрі для традиційної фонетики є невимовними. І їм нормально, багато хто навіть розвинув свій апарат мовлення. То чим наші «чя/шю/джьо» є гіршими від японського ティ (наше «ті») чи ドゥ (наше «ду»)?!
no subject
no subject
no subject
Tut dizelj to desj kinetsj 19 st. Tobto de pojava di ta ti vge vidnosno povertala sja, a takog zapysy za tcugomovnym pravopysom staly vidnosnoju normoju, tak.
Krasce braty ustaleni slova, napryklad latinsjki tcy qretsjki: dyktatura, tytan, Rzym itd. Ukrajynsjka tsjoho vzjala vidnosno nedavno, jakraz desj naprykintsji toho g 19 st., poserednytstvom Smalja-Stotsjkoho.
no subject
Коли що, я про дизель мав на думці те, що це ми його викривляємо безпідставно, якщо правда, що П9 є штучним і спирається лише на польську фонетичну традицію. Щодо наведених слів я не певен. Мені звично вимовляти їх з [ɪ], а відтак і записувати через И. Для вимови з [i] мені доводиться перелаштовуватися. Чи це мені так природно зручно в українському мовному потоці, чи мене просто так привчили, я не можу сказати напевно. Але схиляюся до того, що в оточенні решти слів так легше. В російському мовному потоці, звісно, налаштування інші. Мені взагалі важко між ними перемикатися на ходу.