Не те ви називаєте мовною шизофренією

[ukurainajin]

В українській Вікіпедії адміни ніяк не можуть визначитися щодо того, чи переходить таки розділ на оновлені правила запису японських назв кирилкою, чи ні. У правилах досі висить без змін застаріла на цей час (та й суперечлива на час написання) вимога щодо використання «поліванівки», висунута ще в 2008. Хоча десять років тому наші головні японознавці вже дійшли згоди, і відтоді нові правила використовують як у науці з освітою, так і в художці — це вже де-факто сучасний стандарт. Щоправда його не закріплено на державному рівні, але ж там взагалі немає жодного методичного стандарту, крім радянської спадщини. Може, у Вікіпедії чекають на офіційну довідку з печаткою від Кабміну, щоби визнати систему «авторитетною»? — не знаю. Гадаю, вони просто морозяться. Мабуть, один «розумник» написав був, як знав, коли місце було порожнім, а тепер вже, за давнім звичаєм, не знайдеш вагомих підстав змінити написане…
А тим часом ретроградні гриби, посилаючись на букву цього протухлого «закону», уперто повертають прізвище Макото Шінкая в статті про нього на підмосковне «Сінкай». Я чув про начебто кампанію з оновлення статей на Вікі. І зараз бачу, що подекуди цей процес справді проходить вдало, припускаючи в сумнівних випадках подвійне написання. Але саме цей бастіон, судячи з правок, гриби чомусь наполегливо утримують. Ну і нахіба?! «Сінкай» не є навіть усталеною з радянських часів географічною назвою, щоби чіплятися за саме таке написання, ігноруючи сьогодення.

Comments

[bytebuster]

Ну то кажу ж, щоб міняти контент, треба шукати однодумців — причому не виду «молодець, давай, а я спостерігатиму», а проактивних, які, як мінімум, беруть участь у ваших ініціативах. А максимум — продукують такі ініціативи самостійно.

Я наразі песимістично ставлюся до такої можливості. Я колись намагався на базі спільноти UA.SE створити спільноту однодумців щодо політики, війни, окупації, національно-визвольних рухів тощо — хоча-б на рівні upvote дописів один одного. Навіть у такій (досить невеличкій за масштабом) справі я потерпів повне фіаско.

Коротше, no future. Треба шукати іншу точку докладання своїх зусиль.

[ukurainajin]

Ну то я з усім цим згодний. Прикро. Але мені і після виборів неодноразово було прикро. І ще багато коли. Не спробувати — оце гріх. А як спробував, та не вийшло — оце просто усвідомлення реальності. На все свій час. Я уявляю вади і лицемірство такої максими в практичному застосуванні. Але ж можна і потроху підштовхувати за нагоди, не випалюючи себе.