ukurainajin (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ukurainajin) wrote2020-02-13 07:03 pm
ukurainajin) wrote2020-02-13 07:03 pm
Entry tags:
Членкиня-2: Блєск і ніщета …
«За даними слідчих, під час проходження конкурсу на посаду членкині Нацради з питань телебачення і радіомовлення Андреас надала конкурсній комісії диплом про здобуття вищої освіти.» (UAZMI 2020.02.13)
Кретинізм прогресує. Мені це чимось нагадує, як «листо́пад» (ще й з нерухомим наголосом) Ющенка зазвучав у мові всіх посадовців, що українську опановували вимушено, а згодом — чи не з кожної псевдоінтелігентної праски. Тепер оце… Я вже казав, що новий правопис тут ні до чого — це самі собі вигадали сенсацію, і самі в неї повірили, самі кинулися виставляти напоказ, які ми, мовляв, просунуті. І можна було би навіть не звертати уваги на неприродність таких утворень, зокрема запозичених з польської, як оця «членкиня», але ж ці розумники навіть не чують, що вони верзуть, і що в них виходить у контексті! Оце що, справді є така посада «членкиня Нацради»? Її що, зарезервовано для осіб жіночої статі? Це був жіночий конкурс? Робота швачки, знаю, є — там зазвичай розраховують наймати саме жінок. Мати-настоятелька (жіночого монастиря) — цілком зрозуміло, чому не настоятель. «Акторка року», королева королівства… Хто ще?… Вихователька в дитячому садочку — переважно жіночий вид діяльності, тому межа між офіційною та побутовою назвами, теоретично, може розмиватися. Але вже в школі немає жодної посади вчительки, викладачки чи якоїсь педагогині — лише вчитель, викладач (а відповідні групи — «вчителі, викладачі»). Секретарка — це розмовна назва працівниці, але виду діяльності такого немає, якщо за назвою не приховують використання суто жіночих якостей. А в Нацраді, виходить, є?…
Паралельними родовими формами для назв представників змішаних груп, загальнодоступних професій/посад/звань можна послуговуватися лише для опису того, ким є людина. Тоді доречно, хоча й не завжди, підлаштовувати граматичний рід до статі особи (не плутайте їх). Універсальна ж функція без самої людини не має статевих ознак, і нейтральна назва в неї лише одна — у тому граматичному роді, з яким вона утворилася*. Утворення паралельної форми в іншому роді одразу звужує застосування: порівняйте хоч би зміст слів «раби» та «рабині», «правителі» та «правительки» або ж поміркуйте про стилістичну відмінність між «сходити до перукаря» та «сходити до перукарки». Отже думайте, до чого саме застосовуєте і не дивуйтеся, якщо після слів «зарплата працівниці» вас питатимуть: «а зарплата працівника?» Бо «Марія стала членкинею Нацради» описує пригоди жінки на ім'я Марія, а «конкурс на посаду членкині Нацради виграла Марія» свідчить про завідомо жіночий характер конкурсу та посади.
* Власне, для такого роду, що може позначати обидві статі, існує окрема назва — спільний рід. І без прив'язки до людини, як я і сказав, цей спільний рід передає лише сутність. Відомі приклади іменників спільного роду, які мають граматичні ознаки жіночого — це «сирота», «плакса». А середнього — на «ху» починається, на «ло» закінчується.
Кретинізм прогресує. Мені це чимось нагадує, як «листо́пад» (ще й з нерухомим наголосом) Ющенка зазвучав у мові всіх посадовців, що українську опановували вимушено, а згодом — чи не з кожної псевдоінтелігентної праски. Тепер оце… Я вже казав, що новий правопис тут ні до чого — це самі собі вигадали сенсацію, і самі в неї повірили, самі кинулися виставляти напоказ, які ми, мовляв, просунуті. І можна було би навіть не звертати уваги на неприродність таких утворень, зокрема запозичених з польської, як оця «членкиня», але ж ці розумники навіть не чують, що вони верзуть, і що в них виходить у контексті! Оце що, справді є така посада «членкиня Нацради»? Її що, зарезервовано для осіб жіночої статі? Це був жіночий конкурс? Робота швачки, знаю, є — там зазвичай розраховують наймати саме жінок. Мати-настоятелька (жіночого монастиря) — цілком зрозуміло, чому не настоятель. «Акторка року», королева королівства… Хто ще?… Вихователька в дитячому садочку — переважно жіночий вид діяльності, тому межа між офіційною та побутовою назвами, теоретично, може розмиватися. Але вже в школі немає жодної посади вчительки, викладачки чи якоїсь педагогині — лише вчитель, викладач (а відповідні групи — «вчителі, викладачі»). Секретарка — це розмовна назва працівниці, але виду діяльності такого немає, якщо за назвою не приховують використання суто жіночих якостей. А в Нацраді, виходить, є?…
Паралельними родовими формами для назв представників змішаних груп, загальнодоступних професій/посад/звань можна послуговуватися лише для опису того, ким є людина. Тоді доречно, хоча й не завжди, підлаштовувати граматичний рід до статі особи (не плутайте їх). Універсальна ж функція без самої людини не має статевих ознак, і нейтральна назва в неї лише одна — у тому граматичному роді, з яким вона утворилася*. Утворення паралельної форми в іншому роді одразу звужує застосування: порівняйте хоч би зміст слів «раби» та «рабині», «правителі» та «правительки» або ж поміркуйте про стилістичну відмінність між «сходити до перукаря» та «сходити до перукарки». Отже думайте, до чого саме застосовуєте і не дивуйтеся, якщо після слів «зарплата працівниці» вас питатимуть: «а зарплата працівника?» Бо «Марія стала членкинею Нацради» описує пригоди жінки на ім'я Марія, а «конкурс на посаду членкині Нацради виграла Марія» свідчить про завідомо жіночий характер конкурсу та посади.
* Власне, для такого роду, що може позначати обидві статі, існує окрема назва — спільний рід. І без прив'язки до людини, як я і сказав, цей спільний рід передає лише сутність. Відомі приклади іменників спільного роду, які мають граматичні ознаки жіночого — це «сирота», «плакса». А середнього — на «ху» починається, на «ло» закінчується.