Злыми собаками, тухлыми раками

[ukurainajin]

Ви ж, певно, зустрічали «розумників», на переконання яких українське науково-технічне словництво чи то взагалі є відсутнім, чи то цілком походить з російської. Про клініку на кшталт споконвічно російських «катетів» з «гіпотенузами» вже навіть не смішно казати, проте я раптом згадав дещо цікавіше…
От коли російські майстри обробляють матеріял їдкою рідиною (щоби виготовити монтажну плату, зробити напис на металі тощо), вони його «травят». У російській це слово має два загальні значення, крім цього вузького. Перше з них стосується до полювання на когось чи, власне, цькування. А інше, як не крути, пов'язане з отрутою — тобто «отравой, ядом». Ну ж бо запитай у тих майстрів, з чого саме походить назва фізичного процесу, яким вони займаються, і чому? Це через ненависть, через жорстоке поводження? (Гаразд, існує ще одне специфічне значення — «поступово випускати, попускати», але його сюди взагалі не притулиш.)
А от українця зовсім не дивує, що матеріял саме «травлять», а не «труять» і не «цькують», якщо він уявляє собі цей процес. А якщо не уявляє, то може здогадатися з назви. Як і поляк із чехом, як білоруськомовний білорус. На півдні, щоправда, не все так однозначно. Серби скористалися іншим коренем, хоча зміст все одно очевидний, бо нагадує, що рідина не перша-ліпша, а їдка. А на болгарах я не дуже знаюся…
Проте, як же це так склалося, що зміст «російського» технологічного терміна принаймні частина «менших» слов'янських народів розуміє без зайвих пояснень, а росіянам цей приклад використання треба окремо розтлумачувати, щоби при його випадковому згадуванні не уявлялося те, що у заголовку?!