п-ф-х

[ukurainajin]

Якось дивився одну бесіду з влогеркою-філологинею Ідеєю Олександрівною (спойлер: у тому видиві можна дізнатися її справжнє ім'я). Там зайшлося про походження слів, і промайнула зокрема «шухляда/шуфляда». У коментах купа людей кинулася демонструвати свої навички користування Ґуґлом, пояснюючи решті світу про німецьке «шуБляде». Це не я — це вони всі там наголошували на тому, що в німецькому слові Б, ще й дивувалися, чому ми його так викривили. Схоже, що саму німецьку жоден з цих експертів не знав, ба більше, жоден з них не здогадався наґуґлити вимову… 🤣 Тут мені закортіло зауважити, як треба ставитися до інтернетних експертів…
Отже, вимова. Ті, хто по-справжньому стикався з німецькою, знає про оглушення приголосних. Через це оглушення Schublade вимовляється як /шупляде/. Це слово складається з двох коренів: schub і Lade, що буквально означає «пхай-ящик». А нашою «шуХлядою» воно стало тому, що ми запозичили його не напряму в німців, а через поляків (про це безліч експертів теж забуває). Поляки мають свій власний прикол з адаптуванням німецької фонетики, тому Schublade в них перетворилося на szuflada. Ну а коли вже ми взяли польський варіант, то по деяких говірках «незручне» Ф (ви ж, певно чули про історичну незручність звуку Ф для «взірцевих» українських мовців) і замінилося «зручним» Х.