Ну й трохи про так звані гоноративи. Ви про це не питали, та я просто хочу записати думку. Гоноративи — це додатки до назв осіб. Ніби як «пан/пані Сірко». Проте в японській їх значно більше, і вони передають різні статуси особи. Японські гоноративи бувають такі, що не вживаються самостійно; про деякі з них ви чули: -сан, -кун, -чян, -сама, -доно — отакі потрібно додавати до назви особи: Танака-кун або інженер-сан. А є такі, котрі можна вживати або разом з назвою особи, або й замість неї і самостійно замість займенників, адже вони насправді є звичайними словами з конкретним змістом, просто їх також використовують як гоноративи. Приклади другого типу: сенсей (науковець, вчитель, лікар, будь-яка досвідчена особа), семпай (старший товариш), нее-сан/чян/сама (сестра/сестронька/пані-сестра) тощо.