-(й)овий, -(й)евий — досить поширений наросток на означення відносних прикметників, отже тільки при іменникових пнях:

1. на питання "з чого?", "який?", рідко "чий?": дубо́вий, соболе́вий, їжако́вий, воло́вий, вербо́вий, паперо́вий, ли́совий, орло́вий, лойови́й, смуше́вий, груше́вий, бає́вий, кри́це́вий, овоче́вий (порівн. -иний, -ячий, -яний).
2. на питання "який?" "до чого відносний?" (прикметники відношення): науко́вий, службо́вий, рокови́й, шляхови́й, верствови́й, загадко́вий, випадко́вий, степови́й, дощови́й, багаже́вий…

Взагалі наросток -овий у значінні і а) і б) часто чергується з іншими прикметниковими наростками, зокрема з -ний, при тім часто й значіння слова зміняється з зміною наростка, але не так, щоб можна було визначити відмінність -овий супроти інших, напр.: розумо́вий (прикметник відносний) — розу́мний (інше значіння, між іншим, з ступенюванням — розумніший…), вагови́й — ва́жний, але в рокови́й — рі́чний, оксамитовий — оксамитний… вже немає такої відмінности.

-ний, -ній — найширше вживаний наросток при різних пнях і з різноманітним значінням:

1. при іменникових пнях на означення матеріялу, далі відношення, ґатунку, властивости (але в меншій мірі, як -астий, -истий): молочний, пшеничний, залізний, камінний, мідний, розумний, бездоганний, срібний, житній, оксамитний, будівельний, народній, барвний… (отже наближається значінням, а іноді й спадається з -овий, -яний).

   Від деяких із таких прикметників відокремлюється категорія "багатий на щось", звичайно з переходом наголосу на -ний:

   • рибний (ловець) — рибна (річка)
   • хлібний (квас) — хлібний (край)
   • (лісовий) — лісний (край)
   • (сніговий) — сніжнa (зима)
   • (медoвий) — медний (рік)
   • (людoвий) — людний (базар)
   • (горовий і гiрний) — гірнa (країна)
   • (хмаровий і хмарний) — хмарний (день)
   • — звірний (ліс)

   Зокрема -ний часто буває в словах чужомовного походження, при тім іноді з чужомовними перед ним наростками -(ат)ив- тощо: активний, оперативний, ілюстративний…

2. при дієслівних пнях на означення прикметників, іноді близьких значінням до загублених дієприкметників переємних теперішнього часу, а почасти й минулого: прохідни́й, наступни́й, доступни́й, пожи́вни́й, прида́тний, чутни́й, непохи́тний, незабу́тній, насту́пний, непробу́дний… і т. ін. — див. § 893 дрібн. шрифт.
3. при прислівникових пнях часто з ш перед -ній: горі́шній, долі́шній, коли́шній, тепе́рішній, туте́шній, дома́шній, справде́шній… — див. § 54.
4. в дієприкметниках переємних минулого часу: да́ний, ка́раний, улю́блений, засво́єний… — див. § 89.