Поштово-відстежувальне, хо-хо-хо

[ukurainajin]

Восени я двічі писав до японської крамниці, що в них на сайті криве посилання з онлайн-трекінгу для України. Там скеровувало на сайт EMS, причому до якоїсь поламаної сторінки. Я пропонував натомість Ukrainian national post (тобто Укрпошту), як, власне, зроблено для інших нормальних країн. На жоден з листів відповіді не було. Аж от перед Новим Роком вони прокинулися: тисяча перепрошень за затримку, я така затуркана, така затуркана, у нас багато клієнтів з Укураіна, сумімасен, аріґатоо. Виправили врешті, хоча не зовсім на те, на що я розраховував, бо відправляють тепер просто до Головної на Укрпошті, а я давав готове посилання на форму відстеження… Якщо хтось із українських клієнтів cdJapan (а також співробітників Укрпошти) прочитає це, вважайте це моїм крихітним подарунком до свят :D

Водночас, вітаю вас, друзі, з Новим Роком! Для мене цей раз виявився найбуденнішим, хіба що дратували невгамовні фейерверники всю ніч. А келишками ми цокалися у ту мить, коли ледь не було схоплено капітана Джека Спарроу.

Comments

[bytebuster]

Кльово! А я сьогодні теж дозо кікітару, бо купив собі справжнього самурайського Yamaha PSR-1700.

[ukurainajin]

Це щось стареньке, здається?

[bytebuster]

1993, але одна з верхніх моделей того року.

[ukurainajin]

І що, клавіатура досі жива? Той силікон хоч і не гума, сам із часом не розкладається, проте механічно ушкоджується тіки так.

[bytebuster]

Ну, по-перше, воно забруднюється. Але чистити легко, усе на защолках, легкодоступне. Це вам не водяний патрубок на Паджерику міняти. ;)
Авжеж, силікон старіє. Але його можна і поміняти, 250 грн за октаву (зношуються 2 середні).
Написи усі на місці, оце мене в самураях реально захоплює.

Грає десь так: https://youtu.be/nlIN5TzOobQ

[ukurainajin]

Тра собі якось купити, у мене теж пара глючних вже, хоч я не надто інтенсивно користувався. Я зараз не зважаю, а колись то була справжня трагедія: цілих двадцять баксів за октаву та ще й спробуй знайти!

[bytebuster]

Та да, це не кажучи про те, що оця ПСР-ка у 1993-му році коштувала ціле состояніє (щось на кшталт $2,200 — як пів-квартири в Києві), і не всякий гурт міг її собі дозволити. А обслуговувати — й поготів!

[ukurainajin]

Моя перша самограйка — оця
Продавалася в крамниці, але уживана (хоча про це повідомляли неохоче), тому коштувала більш-менш доступно — звичайна практика 90-х. Проте гума на ній виявилася цілком убитою, і згодом довелося вимкнути динаміку, щоби клавіші спрацьовували хоч якось. Відтоді постійно колупався в ній, щоби поправити чи переставити порвані ковпачки. Боже, як ми випозали з усієї тієї дупи!..

[bytebuster]

Ну так PSR-210 кльова машинка, усе, що треба, в ній є. А чого нема, зараз простіше на компі намалювати. Цілковито одобряю!

Відтоді постійно колупався в ній
— Йой, не кажіть: то дійсно страхіття, якщо потріскалося і нема чим замінити.