Друже, тут інша проблема виникає.
Без будь-якого відношення до Портникова.

От дивіться.
Ви переглядаєте певний матеріал (відео оце).
Ви маєте певні думки з різних питань, які з'являлися в матеріали.
Ви свої думки висловлюєте.
Причому, ви недаремно розділяєте свої коментарі на окремі дописи. Певно, для того, щоб кожна гілка стосувалася однієї теми.
Чітко обмеженої теми.

Тепер.
Я відповів на одну, певну, конкретну, чітко визначену вашу думку. А саме, цитую:

війна закінчиться тоді, коли рф втратить можливість її вести.
охуєть "глибина".

Не на інші думки. А на одну.
Ви, у свою чергу, пишете відповідь, яка ніяк не стосується ані «охуєть глибини»,
ані спростування/обговорення того, що я написав у своєму коментарі (реакція на страх, примус цапів до припинення бойових дій).

Причому тут тарифи? Причому тут Зє/колаборанти? Причому тут ощипування бізнесів?

Таким чином, можна довго розмазуватися «what about this, what about that», але так ми ніколи не дійдемо спільної думки.
Я прийшов сюди ВЧИТИСЯ. В тому числі, вчитися у вас. ДослухАтися до вашого досвіду, якого в мене, можливо, нема.
Для того, щоб я ВЧИВСЯ, я маю бачити кожну окреслену тему окремо.
І вашу думку стосовно цієї ОДНІЄЇ теми.
Одна гілка — одна тема.
Інша гілка — інша тема.
Якщо все це організовано якось інакше, то ваш читач (я) в якийсь момент каже собі: «він (тобто, особисто ви) не може сформулювати свою точку зору і давить кількістю чтива, повторюючись і перескакуючи з теми на тему; то може, ну його нафіг оце все вичитувати».

Не ображайтеся. Я дійсно хочу у вас чомусь навчитися, але кількість ваших коментарів і перескакування з теми на тему не дозволяє мені цього зробити.