Я вже й не рвуся потриндіти на перекурі з митцями. Розумію, що мені банально нема чого в них питати. Творчість, яка мені подобається — вона ж самодостатня. А за життя триндіти — треба краще одне одного знати. Ну хіба що доля якось випадково нас зводить, але таке трапляється рідко. Якось у «Книгарні Є» мою покупку на касі пробивав Жадан. Я й не мав, що йому сказати, крім привітатися.