у моєї знайомої є двійко діток-"погодків" і от вона колись жалілася на ДПА з української (дітлашня 9ті класи закінчувала теж один за одним) - старше мало у диктанті розставити розділові знаки так, як розставив автор (при читанні вчитель робив акценти інтонацією та паузами) а наступного року - молодше - мало розставити знаки так, як їх би автор мав би розставити за правилами. Дитина ж бо їх ВСІ (???) вивчила
(?!)
а Ви кажете Леся та кажете Стельмах... а воно ше мєнїстри асвіти є і правіла.
Мені ж теж ріже вуха, що мова, котра сама не може відбуватися та тривати, а виникає у процесі спілкування усного чи письмового "йде", тобто сама - як дощ, як час, як зміни у суспільстві (коли не знаєш - завтра знову кловуна якогось "висунуть" "зубожілі" чи просто "захатять умєрєть в расссіі) ...
no subject
і от вона колись жалілася на ДПА з української (дітлашня 9ті класи закінчувала теж один за одним) - старше мало у диктанті розставити розділові знаки так, як розставив автор (при читанні вчитель робив акценти інтонацією та паузами)
а наступного року - молодше - мало розставити знаки так, як їх би автор мав би розставити за правилами. Дитина ж бо їх ВСІ (???) вивчила
(?!)
а Ви кажете Леся та кажете Стельмах...
а воно ше мєнїстри асвіти є і правіла.
Мені ж теж ріже вуха, що мова, котра сама не може відбуватися та тривати, а виникає у процесі спілкування усного чи письмового "йде", тобто сама - як дощ, як час, як зміни у суспільстві (коли не знаєш - завтра знову кловуна якогось "висунуть" "зубожілі" чи просто "захатять умєрєть в расссіі) ...