Дещо додам з історії префікса «су-». В індоєвропейському вигляді він був «sōm», з довгим «о». У слов'ян цей «о» перетворився на носовий, і префікс відтак став «sǫ». У кирилиці носовий тоді записувався «великим юсом» (ѫ). Через утрату носових «ǫ» збігся з «у» і згодом почав записуватися літерою «ук», як звичайний «у». «Ук» до реформування кирилиці писалася диграфом «оу» або лігатурою ꙋ.