«tcugomovni prizvyctca na o tcomusj ne viminjujutj sja» Я не знаю офіційних причин, але можу розмірковувати про свої здогадки. Ми не в усіх випадках можемо розрізнити відмінені форми середнього та чоловічого родів, якщо не знаємо саме слово. Це ще ускладнюється тим, що ми не маємо звички обов'язково позначати на письмі наголос. І відтак можемо помилятися у відтворенні правильної початкової форми. Для слів на «е/є» ми не маємо механізму відмінювання. Для «і/и» маємо, але це несе в собі ознаку множини, а «у/ю» — це взагалі відмінкові закінчення. У разі «і» поляки розв'язують таку проблему додаванням прикметникових закінчень: Mazariniego, Mazariniemu, Mazarinim, Miyazakiego… У книжках принаймні — як це в живому мовленні, я не знаю. Як відмінюється Watanabe і чи відмінюється взагалі, я не знайшов, утім, якщо голосна не вимовляється, то це працює так: de Tréville'a, тобто фонетично нічого дивного. Richelieu я зустрічав лише у вигляді Richeliego, наче просто викинули незручне eu, а поза цим воно не відмінюється.
no subject
Я не знаю офіційних причин, але можу розмірковувати про свої здогадки. Ми не в усіх випадках можемо розрізнити відмінені форми середнього та чоловічого родів, якщо не знаємо саме слово. Це ще ускладнюється тим, що ми не маємо звички обов'язково позначати на письмі наголос. І відтак можемо помилятися у відтворенні правильної початкової форми. Для слів на «е/є» ми не маємо механізму відмінювання. Для «і/и» маємо, але це несе в собі ознаку множини, а «у/ю» — це взагалі відмінкові закінчення. У разі «і» поляки розв'язують таку проблему додаванням прикметникових закінчень: Mazariniego, Mazariniemu, Mazarinim, Miyazakiego… У книжках принаймні — як це в живому мовленні, я не знаю. Як відмінюється Watanabe і чи відмінюється взагалі, я не знайшов, утім, якщо голосна не вимовляється, то це працює так: de Tréville'a, тобто фонетично нічого дивного. Richelieu я зустрічав лише у вигляді Richeliego, наче просто викинули незручне eu, а поза цим воно не відмінюється.