Треш і пафос, звісно, але досить стильні. Меметичність не та, що в Подерв'янського, проте шанси, як на мене, непогані, якщо далі розвиватиметься. На КісєльТБ, як і очікувалося, цю тему теж не оминули.
Чого не вистачало першому томові, то це цілісності та об'єму (три короткі новели різних авторів). Сподіваюся, що другий став справді душевнішим.