ukurainajin: (Default)
Френд [personal profile] artgr розповів про римську систему запису чисел. Хочу дещо додати до теми розрядних числівників.

Слід розрізняти, як числа записуються і як вони вимовляються. Я не знаю, як поралися давні римляни зі своєю системою запису, але у нас, наче, все просто: «тисяча сто десять» прописом означає 1110 у математичному записі. Коли в одну скриньку-розряд вже не можна нічого напхати, доводиться відчиняти нову, більшу і давати їй якесь ім'я. У нас ці скриньки називаються «десять», «сто», «тисяча» і записуються відповідно: 10, 100, 1000. У римлян було так: 5 «пальців-I» вміщалося у «долоню-V», дві долоні — це «X», далі п'ять людей з «X» називалися «L», дві такі групи — «C-сотня», якщо цих «C» набігло десь п'ять, то це виходило «D», а якщо таке саме відбувалося ще у іншому місці, то разом це виходило «M», або тисяча. Оці всі букви є аналогами наших розрядних скриньок, але вони більш дрібні і, як можна помітити, місткість цих скриньок має неоднакове взаємне співвідношення: 5→2→5→2→5→2; у той час як наші скриньки — кожна вдесятеро більша за попередню.

Логічно, що після скриньки «тисяча» має бути інша, яка містить десять «тисяч». І такий числівник у слов'янських мовах був. Це «тьма», а греки мали свій «міріад». Ну тобто, до дідька тих тисяч. Але ми замкнули сучасне кільце розрядних числівників саме на тисячі (мабуть через пошану до освіченої Європи), і лише тисяча тисяч набуває тепер окремої назви — «мільйон». А далі знову той самий цикл, кожна нова скриня місткістю у тисячу попередніх отримує власну назву.

А от китайська народна медицина, а з нею японські острови і корейський півострів своєї «тьми» не відцуралися. Тож десять скриньок з тисячами-се́нами японською називаються «ман». Сто тисяч — це десять «манів», мільйон — сто «манів», десять мільйонів — тисяча «манів». А от коли накопичується «ман манів», то вже тоді і лише тоді відчиняється скриня «оку». І далі принцип «манів» продовжується у безмежність, як наш принцип «тисяч». Дивує, як таке зберіглося у глобальному світі. Бо, наприклад, та ж сама грузинська має цікаву систему групування числівників, побудовану на «двадцятці» — дві двадцятки (40), три двадцятки (60), чотири (80), — але так рахують лише у межах окремої сотні, а далі вмикається звична система «10-100-1000».

Ну і наостанок пісня про «хяку (100) манів» червоних «бара»:

ukurainajin: (Default)
Минулого разу я спробував описати, які у японців стосунки зі звуковими коливаннями. Тепер розповім, як цей процес можна зафіксувати, коли немає напохваті звукозаписуючого приладу.

Факт перший: японська мова послуговується одночасно двома абетками. Кожна з них у сучасному вигляді має 46 (сорок шість) літер. І це не все. Якщо є бажання записати всі суто японські мори, то треба було б додати ще близько шести десятків якихось символів до кожної з абеток.

Насправді ж обидві абетки передають той самий набір мор. Просто їх винайшли окремо. Ці абетки називаються хіраґана і катакана, а разом вони просто кани. Символи першої мають кучеряві форми — あ、の、す — у той час як символи другої лаконічні й наче рублені — ア、ノ、ス. Недаремно хіраґану ще називають «жіночим письмом», а катакану, начебто, створили суворі монахи. Як ви бачите з цього прикладу, однакові мори виглядають зовсім по-різному, хоча обидві абетки походять зі спрощеного накреслення ієрогліфів.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Це пілотна спроба похизуватися накопиченими знаннями і водночас донести до читача загальне уявлення про одну з іноземних мов. Воно читачеві, можливо, й непотрібне, володіння цією мовою. Але іноді бува корисно для загального, як то кажуть, розвитку чи навіть якогось ужитку мати про щось обґрунтовану думку замість несвідомого суспільного. Наразі буде про японську. Я про неї щось-таки знаю, і вона, з огляду на свою екзотичність, сама просилася на розтин.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Давным-давно в Стране Восходящего Солнца ещё не знали, как записывать местные анекдоты, и немножко расстраивались по этому поводу. С распространением буддизма и через элитную тусовку в Японию проник китайский язык с прилагающимися к нему закорючками — что-то вроде латыни того времени и того региона. Но чернь разбиралась в нём весьма хреново. Он ведь походил на японский меньше, чем английский на украинский. Хошь не хошь, а пришлось создавать какую-то свою систему письма под все эти народные «ямы», «кавы» и прочие «хитори-футари». Только вот за основу внезапно взяли всё тот же китайский, от чего добрые люди по всему свету страдают по сей день...

Читати далі... )

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

June 2017

S M T W T F S
     123
456789 10
111213 14 151617
181920 21 22 2324
252627282930