ukurainajin: (Default)
Стояв у неї на городі
В кострі на зиму очерет;
Хоть се не по царський породі,
Та де ж взять дров, коли все степ;
В кострі був зложений сухенький,
Як порох був уже палкенький,
Його й держали на підпал.
Під ним вона огонь кресала,
І в клоччі гарно розмахала,
І розвела пожар чимал.

Кругом костер той запаливши,
Зо всей одежі роздяглась,
В огонь лахміття все зложивши,
Сама в огні тім простяглась.
Вкруг неї полум'я палало,
Покійниці не видно стало,
Пішов од неї дим і чад! —
Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.

...

2017-05-20 12:38
ukurainajin: (Default)
Відновив роботу сайт slovnyk.ua — гарний орфографічний словник української мови з пошуком за словоформами.
Він близько двох тижнів мав якусь проблему з сервером. Тож кому цікаво, наразі сервіс знову працює.
ukurainajin: (Default)
Мою увагу до цієї теми привернув [personal profile] buran293, коли одного разу продемонстрував такий текст:

«Manifest ukraїnśkoї latynky

Redakcija Na chasi vystupaje za perehid ukraїnciv na vykorystannja latynśkoї abetky. Oskiľky zminy zavždy počynajuťsja iz sebe ta odnodumciv, my zaklykajemo koleg z onlajn-media dolučytysja do ćogo perehodu i proponujemo svij variant adaptovanoї latynky. Pislja korotkogo vnutrišńogo testuvannja my opryljudnymo naši skrypty dlja vidkrytogo dostupu. <…>»

Як можна зрозуміти зі вступу до цього маніфесту, йдеться про сучасну спробу перейти до використання латинки з українською мовою. Автори пропонують свій технічний варіант латинізації і закликають інших долучатися. На перший погляд, тут декларується прагнення створити попит знизу. Логіка зрозуміла: з'явиться попит, відбудеться і якесь зрушення з мертвої точки. Не буду торкатися питань типу «нащо це взагалі» і таких інших. Як хочете, то обговорюйте, а у мене мета інша. Просто уявімо, що ми підтримуємо цю ініціативу. Тож з якими проблемами ми стикнемося у разі раптової популяризації саме цього варіанту? А точніше, що з ним не так, на мій аматорський погляд?

Колегам з онлайн-медіа, які вже готові взяти обіцяні скрипти на озброєння, присвячується…

Латинізuvatysja... )

У будь-якому разі, якщо ми бажаємо мати не замкнену на себе систему з іншими літерами, а якось інтегруватися до спільноти щасливих однодумців та ще й самим від цього не страждати, до цього питання треба залучати вчених. І у результаті їхніх бадань може виявитися, що не така це весела і легка прогулянка, як здається на перший погляд. Хоча для нас це, безумовно, можливість порозумнішати. Особливо якщо раптом доведеться вчитися розрізняти питомі і запозичені слова, читати неадаптовані власні назви тощо. Наразі ж, як на мене, ентузіастам краще випробувати якісь більш впорядковані системи, аніж ця. Наприклад, правопис Івана Лучука, на базі чеського проекту або проект «Нової латинки», де для пом'якшення застосовується «j».
ukurainajin: (Default)
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів у своєму блозі відповідає на запитання читатів щодо правильного мовлення. Запитання зазвичай мають простий характер і можуть зацікавити широке коло відвідувачів: «Чи є жіночі форми до слів „митець‟, „біолог‟ і „соціолог‟», «Як називати жителів Дніпра», «Як перекласти українською деякі поширені російські вислови, а також чи варто міняти Бетховена на Бетовена, а гравюру на ґравюру»…

Дякую [personal profile] robofob, який презентував мені цей ресурс!

Пошук всіх записів від Пономарева
Заархівований блог 2009-2011

Не можу зрозуміти, як там у зручний спосіб побачити всі сучасні записи. Бо старий блог заархівовано, а наступні публікації лише через пошук або через загальну стрічку всіх блогів. Може хто підкаже, що я роблю не так на тому сайті BBC?
ukurainajin: (Default)
Останнім часом у нас лавиноподібно зростає асортимент перекладів українською, якість теж поліпшується. Разом з репринтами ще радянських часів з'являються й нові пристойні зразки. Маю намір продовжувати розповідати про ті книжки, що їх особисто скуштував. У будь-якому разі, крига скресла. На тлі цього натрапив на цікаву новину від одного з моїх найулюбленіших сучасних видавництв, а саме «Видавництва Старого Лева». Якщо їм вдасться те, що вони замислили, то це буде щось якісно нове і справжня подія. Ось, дивіться, про що мова:

„Розуміємо, що романи Террі Пратчетта перекладати складно, — зазначає куратор проекту Оля Ренн. — Елементи казки, міфологічна складова, доволі непрості метафори і порівняння, алюзії, а особливо гра слів та гумор — це справжній виклик для перекладача. Для нас важливо, щоб українські читачі відчули колорит англійських текстів, а разом з тим — певні реалії, а особливо жарти були для них зрозумілими та смішними. Тож до перекладу романів із серії «Плаский світ» «Видавництво Старого Лева» залучить кількох перекладачів, кожен з яких працюватиме в межах свого підциклу. Втім редакторська команда створить своєрідну мапу топонімів Плаского світу та довідник власних назв, аби підготовка усіх творів серії здійснювалася із дотриманням принципу єдності і Плаский світ сприймався українськими читачами гармонійно та відповідно до задумів автора.‟

Всебічний і системний підхід. Залишається тільки тримати кулаки до вересня, на коли заплановано появу вже першої книги з серії «Плаского світу». За цим посиланням можна ознайомитися з повною версією новини.
ukurainajin: (Default)
«Ополячування російської»:
поль. sztucznyукр. штучний †← рос. искусственный

«Втручання Австрійського Генштабу»:
поль. sztuka →† укр. мистецтво †← рос. искусство

«Згоріла хата — гори й сарай!»:
поль. artystycznyукр. мистецькийрос. художественный

ukurainajin: (Default)
Щойно надіслали листа зі StackExchange. Сайт української мови перейшов у стадію публічної бети. Тож тепер він стає відкритим для сторонніх відвідувачів та пошукових систем.
Вітаю всіх, хто брав участь і хто цікавився! Мій внесок досить скромний порівняно з іншими ентузіастами, та завдяки суспільним зусиллям мені подобається, що там виходить.

Ще раз вітаю і запрошую тих, хто ще не чув, приєднуватися та поширювати звістку про це. Нагадую, що це сайт формату «Питання → Відповідь».
Наразі сайт особливо потребує фахівців мовної галузі а також іноземних користувачів. Тематика охоплює все, що стосується вивчення та розвитку української мови, перекладу і використання.
ukurainajin: (Default)
Трохи допрацював свою україно-білорусько-російську клавіатурну розкладку. Тепер вона виглядає так:



Подробиці... )
ukurainajin: (Default)
Вітаю всіх, хто долучився до створення розділу з української мови на StackExchange! Умови першої стадії виконано на 100%. Ті, хто підписалися під цією пропозицією, мають невдовзі отримати запрошення до бета-тестування.

Зображення нижче посилається на сторінку цього проекту.

Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian Language
ukurainajin: (Default)
Десь у 90-х поруч із „пісюнковими злодіями“ швендяли також жарти про „операційні обляцанки“.
Тим, хто в змозі по-справжньому оцінити ті жарти, не треба пояснювати стан речей. Тому одразу до теми.

У нас потроху з'являються власні неологізми, яких ми потребуємо і будемо потребувати ще багато. Бо пацієнт все ще виказує прагнення до подальшого життя.
Все частіше у комп'ютерних гравців я зустрічаю слово ігролад замість лінивого ґеймплею (англ. gameplay). Як на мене, це досить милозвучний і місткий відповідник. Дискусії з приводу змісту і способу його творення, звісно, відбуваються. Та нічого кращого, окрім ігроплину (альтернативний зміст) чи геймплею (годі щось вигадувати!), не пропонують. Ну, тут справа така. Доки будуть україномовні геймери, буде кому випробовувати на життєздатність.

Із другим терміном взагалі цікава історія. Він знайомий усім, хто має справу з комп'ютером, але чи всі знають, як це сказати українською? Ця штукенція зветься application. Та сама, що означає прикладну програму. Прикладна програма — уявляєте, як це вживати поза межами допотопної документації?
Як варіант з'явилася дубова калька з російської — додаток (рос. приложение). У мене на телефоні встановлені оці додатки, і додаток до телефона я собі уявляю якось так: чохол, картка,.. програма, хай їй біс. А додаток до великого комп'ютера — це щось зовсім несамостійне і безпорадне. І бездушна корпорація Microsoft усвідомлює це краще за мене, а тому пропонує до вжитку термін застосунок. Наші фахівці навіть погоджуються з цим. Тож тепер можна сміливо застосовувати застосунки, а додатки нехай додаються до них.
ukurainajin: (Default)
А-а-а, мене розриває!!!
Почув, як співали у «Караоке на Майдані». Гадав, що це якийсь Тік, а виявилося, ні.

ukurainajin: (Default)
Так співпало, що я переглядав оцей матеріал від [personal profile] mysliwiec, а одночасно з тим з'ясовував, як можна придбати одну гру, що зацікавила мене. І, гадаю, ці дві теми співпали не лише у часі.

Подробиці... )

Це простий приклад з життя і демонстрація певних наслідків того, про що каже професор Гриценко з наведеного на початку дописа.
ukurainajin: (Default)
Щодо створення розділу з української мови на Stack Exchange. Я там новачок, але помітив, що у них доволі хитрий лічильник, що визначає виконання умов для запуску. Мало зібрати 200 охочих людей. Треба ще аби у 100 з них репутація була 200+. Тобто треба брати участь у інших розділах і заробляти цю репутацію і взагалі виявляти там активність.
Ну що ж, доведеться шукати, де я там можу бути корисний... 
ukurainajin: (Default)
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageНа Stack Exchange пропонується створити розділ з української мови для лінгвістів, вчителів та учнів. Зараз треба зібрати 200 зацікавлених людей, щоби проект перейшов до бета-стадії. У двох словах, це майданчик формату «запитання — відповідь».

Щоби взяти участь, треба погодитися приділяти увагу цьому проекту щонайменше три місяці, особливо під час тестування, а також поставити 10 власних запитань, або відповісти на 10 запитань інших людей. Якщо бажаєте долучитися, тисніть на зображення!
ukurainajin: (Default)
Збереження історичної пам’яті є надважливою справою для кожної сім’ї. Попри націоналістичний пафос, діти повинні розуміти значимість незалежності, цінність свободи слова та самовираження. Адже вони з дитинства мають те, про що їхні батьки боялися навіть і мріяти. Зірка Мензатюк намагається пояснити сучасним підліткам життя в тоталітарній системі не абстрактними поняттями, а через побут, звичайне життя дівчинки з усіма його барвами – новими знайомствами, цікавими подорожами, веселими пригодами, джинсами «варьонками» і малиновими шнурками.

На самому початку скажу, що я цитую гарну рецензію на гарну книжку гарного видавництва. Без сумнівів і застережень рекомендую! А тепер, чим ця книжка сподобалася мені.

По-перше, вона дійсно захоплююча. Разом з тим це не лише веселі підліткові пригоди. Авторка майстерно розповідає про серйозні речі і чудово обізнана на драматургії. Є місця, як лінія отієї Софронихи, де на тлі жартів можуть навіть сумні сльози навернутися. Мене дуже тішить, що наші автори спроможні створювати такий якісний продукт.

Письменниця послуговується літературною мовою, до якої за сюжетом органічно вписує буковинський діалект, до того ж з поясненнями. Це особисте, але мені таке дуже до душі.

Третій плюс, чому я хочу порекомендувати цю повість широкому загалу, це її людяність. Попри згадку про бандерівців тут немає нічого, що може викликати відторгнення у абстрактного „східняка‟. Хіба що він переконаний комуніст та адепт „Найвеличнішої геополітичної катастрофи 20-го століття‟. Всі, мабуть, свідомі того, що різниця у нашій культурі та уподобаннях все ж існує. Однак книга жодним чином не намагається спекулювати на протиставленні і нічого не нав'язує. У ній ідеться лише про живих людей і їхнє прагнення до свободи. Хочете щирої національної виховної літератури? Оце саме вона!

До речі, про національну літературу. Існує небезпідставне переконання, що твори з української національної тематики — це завжди щось трагічне, завжди якась чернуха й треш. „Як я...‟ — це пісня надії. Легка, невимушена і оптимістична.

Наостанок згадаю пізнавальну складову, про яку вже ішлося у епіграфі. Я вважаю себе щасливим, що мені судилося народитися у ті ж часи, що й героїні повісті. Я не встиг ані просякнутися ненавистю до радянської системи, ані зігнутися під неї. І разом з тим я можу судити про те життя не з казок, а з власних спостережень, тож, відповідно, мати більш-менш об'єктивне уявлення. Пам'ятаю, як руйнувалася довіра до того, що співалося офіційно. Маленькі дрібнички, які формували мій погляд. Виявилося цікавим порівнювати власні спогади з описами у цій книзі. Щось збігається, щось відрізняється від наших місцевих особливостей.

Раджу дітям і батькам, а також всім цікавим читачам.
ukurainajin: (Default)
Уявіть мандруючий вночі посеред Балканів автобус, в якому не працює телевізор з тупо-комедіями. Автобус напханий є мешканцями з усієї України. Переважно зі Сходу та Центру. Що люди з нудьги роблять (окрім вживання градусів, звісно)? Пісні співають! І як це не дивно, але чомусь українські народні. Одна така пісня багатьом особливо дуже сподобалась. Цю пісню своєю власною вважають кілька народів, що не перешкоджає їм співати її разом. Але я знаю її як лемківську. Тож сучасний її варіант у виконанні Тараса Чубая і наведу. Якщо хтось бажає її вивчити, то слова є за посиланням. Приємних вражень і співаймо разом!

ukurainajin: (Default)
Мені з деякого моменту став цікавим стан україномовної літератури. Про місцеві твори я не готовий щось казати, бо не дуже обізнаний на цьому. Навчальна література, начебто, у нормі. Особисто мені подобаються харківські видання з німецької. Інша річ — перекладена художка. Тут зараз є добрі речі, але багато і поганих. Пригадую видання радянських часів. Там була дуже красива мова. Так, небагато було вибору, але те, що було, воно тримало рівень. Зараз дещо по-іншому, вільний ринок. У крамниці можна спробувати прочитати кілька сторінок, щоби зрозуміти. До того ж, краще заздалегідь поцікавитись відгуками. Нерідко трапляються чудернацькі, важкі та непрофесійні переклади.

Про «Кораліну» я вже писав. Переклад поганий, як на мій погляд та на погляд моєї супутниці.

Чудовий переклад «Гаррі Поттера» від «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Морозов, ге? З цим перекладом я вперше ознайомився у новому, ілюстрованому (Джим Кей) виданні. Прочитав миттю від першої до останньої сторінки.

Серія книжок про Мері Поппінс («Махаон» та «Рідна мова») — загалом добре. Але перекладач чомусь дуже полюбляє слово «химерний». Це слово вам зустрінеться скрізь. Може, так було в оригіналі, бо я Траверс англійською не читав. Але, дійсно, воно увагу привертає. На мій погляд, «дивний» тут пасувало би більше.

Ну і наостанок буде перший переклад українською «Відьмака». Видає «Клуб сімейного дозвілля», перекладач Сергій Легеза. Не можу сказати, що цей переклад якийсь видатний. Багато виникало суперечок щодо перекладу власних імен, назв, деяких помилок у розумінні тексту. Особисто я до цього читав лише польський оригінальний варіант. Так от, Легеза, на мій погляд, чомусь боїться слова, перекладає нейтрально і механічно там, де у автора барвисті та специфічні синоніми. Але все ж він перекладає майже один-до-одного, трохи збіднюючи виразність. До того ж він розробив до книг цікавий глосарій з поясненнями. От коли я ознайомився з російськомовним перекладом від Євгена Вайсброта, то був трохи здивований. Виходить кумедно, але то хіба співтворчість замість перекладу, з адаптацією до російського менталітету і багатьма помилками. Беріть вже краще Легезу! Або ще краще — опановуйте польську, що українцеві не важко!
ukurainajin: (Default)
Оскільки процитоване у попередньому записі «дослідження», як з'ясувалось, вельми поширене Інтернетом, все ж таки розберу деякі маніпулятивні моменти з нього. Візьму, наприклад, ось цю варіацію.

По-перше, заголовок: „Украинский классик не знал украинского языка“. Звісно, він і не міг знати української. Тому що саме він стоїть у витоків сучасної літературної традиції. Тут відбувається змішування понять літературної мови і народних говорів. Розвиток української літературної мови був заборонений російською владою. До XVII століття літературною і писемною мовою взагалі були варіанти церковнослов'янської з домішками місцевої лексики.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
„Малороссийские тексты Котляревского и Шевченка впоследствии подверглись украинизации и фальсификации с тем, чтобы выдать их за украинские. На самом деле украинский язык - более поздний по отношению к малороссийскому и значительно от него отличается. Украинский язык произошёл от малороссийского, а малороссийский - это произвольно исковерканный русский.“

Як він (чи вона) це доводить? Якщо відкинути красиві побудови та розмаїття окремих фактів, то залишається жонглювання нормами правопису, підміна понять і маніпулятивні ствердження. До речі, посилання на творчість Олеся Бузини там теж є. Дивіться та спростовуйте, якщо бажаєте, самі. Добре, що справжні науковці давно визначились з приводу мови. Але дещо і я спробую сказати. По-перше, декілька тез:
Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
„Очевидно, має зміст розібратися, чому так відбувається, бо слова, терміни та їх смисли – це важливо.“

Що саме здивувало мене у наведеній цитаті? Оця конструкція «має зміст щось робити». Ріже вуха. Оскільки я не вважаю себе видатним знавцем мови, то звернувся по допомогу до Гугла. Сполучення «має зміст» дає приблизно десяток тисяч результатів. Сполучення «має сенс» — на порядок більше. Подивімось, що саме має зміст у отриманих результатах. Переважно йдеться про математичні вирази. Там це така усталена термінологія: за певних умов «вираз має зміст». Друге місце посідає будь-що інше, що взагалі може цей зміст мати. Життя, твір, завдання, поняття. Тобто якийсь предмет, явище. Приблизно та ж сама картина зі сполученнями «немає змісту» та «немає сенсу».

Дійсно, слова «зміст» і «сенс» багато у чому є синонімами. Наприклад, у значенні суті чогось або призначення. Але якщо «зміст», на відміну від «сенсу», може також означати перелік розділів у книзі, у свою чергу він не відтворює поняття доцільності, раціональності якоїсь дії. Я так завжди гадав, перевірив навіть описи у тлумачному словнику. І статистика пошуковика, начебто, це доводить.

Звичайно, хтось може розмовляти саме так. Окрім цієї статті я знайшов ще одне інтерв'ю, де якийсь львів'янин казав «немає змісту (робити щось)». Але це, як на мене, чи то якісь мовні викрутаси, чи невдала спроба замінити першим-ліпшим синонімом більш застаріле (та, на думку декого, занадто російське) слово «смисл» без огляду на лексичні відтінки. Можливо, я помиляюсь, і це є десь нормою, як «рахувати» у розумінні «вважати». Якщо хтось може, підкажіть, будь ласка. Бо я таке зустрічаю вперше, і той самий Гугл розповідати не бажає.

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

June 2017

S M T W T F S
     123
456789 10
111213 14 151617
181920 21 22 2324
252627282930