ukurainajin: (Default)
— Słyszałem, że admini noszą dwa banhammery, jeden na debili, drugi na nacjonalistów.

— Oba są na debili.
ukurainajin: (Default)
Найкумедніше починається, коли за Ґеральтом, який тягне на собі пияного Одріна, чапають всі навалені друзяки і горлають цю пісню утрьох.

Jeden kielich, drugi kielich, potem trzeci pęka,
А jak komu jest niedobrze, niech rzyga, nie stęka.

Czwarty kielich to już coś jest, piąty w gardło lejesz.
Spadasz chłopie z krzesła to se dupy nie przyklejesz.

Już dziesiąty kielich szumi a godzina młoda.
Posiedzimy tu do rana, nikomu nie szkoda.

Świt nadchodzi, kogut pieje, a to głupi chuj.
Nasz dowódca trąbi alarm, my idziemy w bój!


ukurainajin: (Default)
Jakub Ćwiek «Kłamca»

Враховуючи, скільки я читаю і коментую польських книжок, мені так доведеться створювати окрему рубрику для літератури, видання якої я хотів би побачити українською.

«Kłamca» від Якуба Цьвєка (Jakub Ćwiek) — це історія про скандинавського бога Локі, нащадка велетнів, якого ангели божі, знищуючи Асґард (отакий неочікуваний Раґнарок), звільнили від вічних страждань і взяли до себе у службу для залагодження різних справ, куди самим ангелам втручатися зась. Дія відбувається переважно у сучасності. Це таке міське фентезі, де немає магії і чаклунів. Їхнє місце посідають віра і божествені сили.

Бог покинув світ, залишивши у ньому наглядачів. Ангели поступово прибирають решту створінь поганських вірувань так само, як пекельних демонів. Деякі уцілілі давні боги намагаються пристосуватися до нових умов і відродити свої культи, що живлять їхню могутність. Та давніх богів тут чавлять, мов тарганів. Демонами за платню рутинно займається Локі. Із Впадлими, володарями Пекла, важко впоратися навіть архангелам. Передчасний Апокаліпсис теж у наявності.
І десь недосяжно високо над усим цим, біля самого Джерела сидять багатокрилі Трони, яким, здається, все байдуже…

Спочатку мікс різних міфологій у сучасній обгортці не видався мені чимось особливим. Та вже до другої книги я розпробував і відчув особливий смак цього твору. По-перше, розповідь про людей, як мені подобається. Ага, вони дуже рідко є людьми, але ви розумієте, про що я. Мозаїка пригод і детективу, які поступово складаються у картину, цікави напружені описи екшену, багато другорядних персонажів. Гумор, романтика і добряча фантазія.

І інтрига, бо кінцева мета Локі, який за роботу бере виключно ангельським пір'ям, так просто не розкривається. Хай він слабкий порівняно з іншими, та все ж у книгах постояльців готелів він інколи підписується як Liarfather, і йому до снаги заграти з усім Всесвітом у небезпечну гру.
ukurainajin: (Default)
Красивий Гаррі. «Harry Potter» мовами світу, ілюстроване видання

Піддався хворобі збиральництва, і ось, що маю наразі:

The philosopher's stone, The chamber of secrets. Ukrainian, Polish, German edition

Найгарніша суперобкладинка — українська, бо із «золотим» тисненням. Вона взагалі така єдина унікальна, якщо не рахувати щось подібне в американському виданні від Scholastic. Німецька теж вирізняється фірмовим поттеровським шрифтом на тлі оформлення з інших країн (всюди, як польське), але вона по-німецькому стримана. Найцікавіше оформлення палітурки, безперечно — польське, а німці… еге ж, стримані:

The chamber of secrets. Ukrainian, Polish, German edition

Папір однаково якісний, кольоровий. Проте у поляків він помітно тонший, і обидві книжки на третину тонші за укро-німецькі.
ukurainajin: (Default)
Rafał Cichowski „Pył Ziemi”

Долаю у повільному темпі свої запаси книжок. Сьогодні фантастика польського автора.

Попри те, що у Польщі зараз видають у рази більше фантастики, ніж у нас, місцевих авторів не так вже і багато. І я певен, що ви, якщо не цікавитеся навмисно, окрім міжнародно відомих Лема та Сапковського не пригадаєте жодного з них. У нас їх досі не видають. Та й до культового статусу їм далеко. Хоча серед польських читачів, а іноді також чеських, деякі письменникі вже здобули визнання, як от Якуб Цьвєк (Jakub Ćwiek) зі своїм серіалом «Лжець (Kłamca)». Що до творів у жанрі Sci-Fi, то їх ще навіть менше, ніж різноманітного фентезі.

«Пил Землі» — це друга книжка Рафала Ціхо́вського (Rafał Cichowski). Першої, «2049», я не читав, але тепер спробую, хоч там, судячи з опису, має бути щось більш «приземлене» в будь-якому сенсі…
Як на мене, авторові ще є куди розвиватися. Бо свого «Deus ex machina» він не зміг чи не схотів уникнути, і це мене трошки розчарувало. Я такий собі сподівався на чесний голівудський фінал пригод або на якийсь а-ля Стругацькі і розмірковував, яким він взагалі може бути, враховуючи перебіг подій. А воно гоп!.. і вийшло, як у тому «Євангеліоні нового покоління». Так, Ціховський зухвало познущався над моїм прагненням казки. Одночасно з цим він майстерно зґвалтував і мою прив'язаність до головних героїв, бо змусив (принаймні намагався) прийняти замість них того, хто не грав жодної ролі під час всієї попередньої оповіді. Мораль, яку побачив у фіналі я, звучить приблизно так: «Перемагає той, хто прагне перемогти, не рахуючись ні з чим… і ні з ким.» Це, може, й так, як трапляється зазвичай у житті, але… але… але я просто на таке не очікував. Тому я, відверто кажучи, незадоволений цим експериментом над читачем у моїй особі.

Що стосується всього іншого, то тут нарікати нема на що. Польські автори дуже дбайливо ставляться до подій, стосунків, оточення. От і Ціховський не підвів. Якби не оцей фінал, що спалив нанівець усю сюжетну будову і зробив неважливими усі лінії, крім однієї, то я би зараз лементував про чудову фантастику нашого часу. А втім, знаєте, вона-таки у певному сенсі чудова. :) Добрий початок, пане Рафал, пишіть іще!

Розповідь впродовж усього роману точиться від першої особи. Спочатку це погляд головного героя, потім — погляд… головного героя. Навіть коли треба розповісти про події з життя інших персонажів, промовлятиме все одно головний герой. Отака дотепна стилістика. А «пил» Землі — це людство, яке можна здути, наче сміття, з поверхні під час прибирання.

Усю анотацію не викладатиму, бо вона, як це часто буває у видавців, обіцяє те, що допоможе продати. А це виглядає не менш чудернацько, ніж радянські афіши до «Зоряних війн». Тому лише шматочок щирої правди:
«У XXIV столітті Земля помирає. У космічний простір вистрілюють „Іґґдрасілль‟, корабель поколінь, який має запевнити виживання людського виду. Понад сімсот років потому пара безсмертних створінь, технологічно поліпшених землян, повертається на блакитну планету. Від успіху їхньої місії залежить врятування корабля і усіх осіб на його борту. Вони мають знайти таємничу Бібліотеку Снів, у якій записано всі спогади людства.»
ukurainajin: (Default)
Połamańce językowe. Польські скоромовки

Wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu

Після п'ятої спроби відтворити цей вислів у мене почався дикий неконтрольований регіт. Навіть кота налякав.

Приблизна вимова така:
Виіндивідуалізовалішьми шє з розентуз'язмованеґо твуму.

Повна ж версія виглядає так: «My, indywidualiści, wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu, który oklaskiwał przeintelektualizowane i przeliteraturalizowane dzieło».

Ось ціла купа такого діла: Добірка 1, Добірка 2. Приємного язиколамання!
ukurainajin: (Default)
Слов'янські експерти, або «Довбославіє» не знає кордонів

Чогось мені здавалося, що «довбославіє» — це явище суто з наших теренів. Аж ніяк! Я погано знався на питанні. Існують і польськомовні спільноти того самого напрямку: «Data powstania bloga-blogu 24.12.2014. O Bogach i Boginiach słowiańskich, wiedzy, legendach-bajach, o starożytnych Prasłowianach, o oszustwach i zniewoleniu Słowian przez system judeo-rzymski, o odkryciach archeologicznych, genetycznych…»

Навіть безневинні, начебто, статті з розвитку польскої та інших слов'янських мов притягують до себе увагу отаких «експертів» (орфографію збережено):

«Znakomity artykul,przeczytalam jednym tchem.Irytujacym sa jedynie dwa aspekty.1.mowa o wschodnich i zachodnich jezykach slowianskich – ten podzial zaszczepil katolicyzm i powinnismy od niego odstapic,tak od podzialu wschod-zachod,jak i od katolicyzmu obcego nam kulturowo.2.nazywanie jezyka wystepujacego na Kresach jezykiem ukrainskim jest przysluga dla niemiecko-amerykanskich snow imperialistycznych.To oni tworza kolejny narod slowianski pod chazarskim przywodcwem a my nie powinnismy brac w tym udzialu.»


(«Чудова стаття, прочитала на одному подиху. Дратують лише два аспекти: 1) Мова про східні та західні слов'янські мови — цей поділ прищепив католицизм, і ми повинні від нього відійти, як від поділу схід-захід, так і від католицизму, що культурно чужий нам. 2) Називати мову, що з'являється на Кресах, українською мовою — то послуга для німецько-американських імперіалістичних мрій. То вони створюють черговий слов'янській народ під хазарським керівництвом, а ми не повинні брати у цьому участі.»)

Якби я був письменником-хвантастом, то написав би щось попаданське, де запхав би до спільного загону «не-»західних і «не-»східних довбославів, до них додав би сталіністів разом з монархістами і задля тролінгу — американського негра-спецназівця з IQ 210 на прізвище Lifshitz.
ukurainajin: (Default)
Мистецтво і Генштаб. Про «штучність» мов

«Ополячування російської»:
поль. sztucznyукр. штучний×рос. искусственный
×
«Втручання Австрійського Генштабу»:
поль. sztuka×укр. мистецтво×рос. искусство
«Згоріла хата — гори й сарай!»:
поль. artystycznyукр. мистецькийрос. художественный
ukurainajin: (Default)
Чи й собі придбати «Москаля»?.. Michał Gołkowski „Moskal”

Якщо мене спитати про літературу на тему «буремних дев'яностих», першим я пригадаю шпигунський бойовик «Ікона» Фредеріка Форсайта (1996). Там після захоплюючого порятунку Росії від неонацистів вирішено відновити монархію — задля остаточного залагодження політичної кризи. Форсайт тоді фантазував на відстань трьох-чотирьох років, та хто знає, у якому сенсі він помилився…

До чого тут дев'яності? Копався сьогодні у польській інтернет-крамниці — аж раптом… Я не дуже люблю «фантастику» такого типу, але ця книжка сама якось проситься до колекції. Може, вона навіть непогана. І зрештою просто цікаво, чому така назва.
Ось уривки з рецензії:
Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Legendy Polskie. Арт-проект «Польські легенди»

Власне так називається кіно-відео-аудіо-літературний проект, який спонсорується польським майданчиком інтернет-аукціонів Allegro і розвивається під його маркою. Ось у них навіть окремий сайт для цієї справи є. А також канал на YouTube.

Читати повністю... )

ukurainajin: (Default)
Uczmy się polskiego. Відеокурс польської

Информационный океан выкинул на мой берег прикольный видеокурс польского. Это ситком про одну семью и окружающих её людей. От обычного мыла отличается тем, что это всё-таки учебный фильм. То есть сюжет развивается так, чтобы затронуть и обсудить разные аспекты жизни, а не ради самого повествования. Впрочем, искусственности практически нет. Зато присутствует юмор и креативчик. Что-то в духе мультика про Маззи, если вы знаете, о чём я, но про живых людей в реальной обстановке.

Сериал идёт как DVD-приложение к мультимедийному курсу «Władysław Miodunka. Uczmy się polskiego - Let's learn Polish». Видео само по себе заметно старенькое, как бы не из 90-х. Тут не учат письменности, фонетике или грамматике. Не учат отдельным словам и ничего не переводят. Возможно, всё это есть в польско-английском учебнике курса, я не интересовался. После сценок появляются вставки, где избранные фразы повторяются несколько раз. Эти фразы не обязательно похожи на клише из разговорника. Пример:
— Ładna dziewczyna.
— I bardzo miła.
— Zgrabna. Ma długie nogi… I bardzo krótką spódnicę.


Диалоги построены так, что некоторые слова тоже повторяются в них. В остальном же это просто фильм с нетрудной для слуха звуковой дорожкой. Затрудняюсь оценить, насколько это может быть полезно тем, кто не владеет основами. Смотрите и прикидывайте сами! Лично мне тут интересно познакомиться с культурой и бытом, послушать разные истории, увидеть примеры употребления живой лексики, да и просто «повариться» в этой не напрягающей языковой среде у себя дома. Там в общем около 15 часов по продолжительности.

Курс можно достать много где, он довольно известный. А вот ссылки на сериал на Ютьюбе:

Серии 1-15, Серии 16-18, Серии 19-21, Серии 22-24, Серии 25-27, Серии 28-30

ukurainajin: (Default)
Ходить гарбуз по городу… Міжмовні омоніми

— Знаєш, як польскою буде гарбуз? Dynia!
— Що? Диня? А як тоді буде диня?
— Melon. А ось турецькою — kavun.
— Жартуєшь, чи що? А як турецькою буде кавун?
— Karpuz!
— Е-е-е… А як…
— Kabak!
— Зрозуміло.
ukurainajin: (Default)
Сила искусства в том, что оно не нуждается в длинных лекциях и доказательствах, чтобы достучаться до сознания.
Сапковский, как обычно, красив:

— A po co ja się właściwie tej Mowy uczę, co?
— Po to, by ją poznać. Tego, czego się nie zna, wypada się uczyć. Ten, kto nie zna języków, jest kaleką.
— Wszyscy i tak mówią tylko wspólnym!
— Fakt. Ale niektórzy nie tylko. Zaręczam ci, Ciri, że lepiej zaliczać się do niektórych niż do wszystkich.
(Andrzej Sapkowski, «Krew elfów»)


Перевод на всякий случай:
— А для чего я вообще этой Речи учусь, а?
— Для того, чтобы познать её. Тому, чего не знаешь, надлежит учиться. Тот, кто не знает языков, калека.
— Всё равно все разговаривают только на общем!
— Факт. Но некоторые не только. Ручаюсь тебе, Цири, что лучше принадлежать к некоторым, чем ко всем.
(Анджей Сапковский, «Кровь эльфов»)
ukurainajin: (Default)
Стало интересно, каких высот достигли на данный момент общедоступные системы автоперевода. Препарировать будем отрывок из Сапковского. В роли испытуемого — онлайн-переводчик «Яндекса», он лучше справляется со славянскими парами языков, чем гугловский.

Читати далі... )

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

August 2017

S M T W T F S
  1 234 5
6 78 9101112
1314151617 1819
20 21 22 23242526
2728293031