ukurainajin: (Default)
Френд [personal profile] artgr розповів про римську систему запису чисел. Хочу дещо додати до теми розрядних числівників.

Слід розрізняти, як числа записуються і як вони вимовляються. Я не знаю, як поралися давні римляни зі своєю системою запису, але у нас, наче, все просто: «тисяча сто десять» прописом означає 1110 у математичному записі. Коли в одну скриньку-розряд вже не можна нічого напхати, доводиться відчиняти нову, більшу і давати їй якесь ім'я. У нас ці скриньки називаються «десять», «сто», «тисяча» і записуються відповідно: 10, 100, 1000. У римлян було так: 5 «пальців-I» вміщалося у «долоню-V», дві долоні — це «X», далі п'ять людей з «X» називалися «L», дві такі групи — «C-сотня», якщо цих «C» набігло десь п'ять, то це виходило «D», а якщо таке саме відбувалося ще у іншому місці, то разом це виходило «M», або тисяча. Оці всі букви є аналогами наших розрядних скриньок, але вони більш дрібні і, як можна помітити, місткість цих скриньок має неоднакове взаємне співвідношення: 5→2→5→2→5→2; у той час як наші скриньки — кожна вдесятеро більша за попередню.

Логічно, що після скриньки «тисяча» має бути інша, яка містить десять «тисяч». І такий числівник у слов'янських мовах був. Це «тьма», а греки мали свій «міріад». Ну тобто, до дідька тих тисяч. Але ми замкнули сучасне кільце розрядних числівників саме на тисячі (мабуть через пошану до освіченої Європи), і лише тисяча тисяч набуває тепер окремої назви — «мільйон». А далі знову той самий цикл, кожна нова скриня місткістю у тисячу попередніх отримує власну назву.

А от китайська народна медицина, а з нею японські острови і корейський півострів своєї «тьми» не відцуралися. Тож десять скриньок з тисячами-се́нами японською називаються «ман». Сто тисяч — це десять «манів», мільйон — сто «манів», десять мільйонів — тисяча «манів». А от коли накопичується «ман манів», то вже тоді і лише тоді відчиняється скриня «оку». І далі принцип «манів» продовжується у безмежність, як наш принцип «тисяч». Дивує, як таке зберіглося у глобальному світі. Бо, наприклад, та ж сама грузинська має цікаву систему групування числівників, побудовану на «двадцятці» — дві двадцятки (40), три двадцятки (60), чотири (80), — але так рахують лише у межах окремої сотні, а далі вмикається звична система «10-100-1000».

Ну і наостанок пісня про «хяку (100) манів» червоних «бара»:

ukurainajin: (Default)
Серед мого улюбленого англійсько-шотландсько-ірландського фолку важливе місце посідає пісня Greensleeves. Чудова мелодія, що не забувається. Скільки себе пам'ятаю, існує така поширена звичка супроводжувати тему британського середньовіччя чимось подібним, і самою цією піснею, звісно, також.
Не приховуватиму, що для мене стали відкриттям два факти, яких раніше я не знав. По-перше, ця композиція написана у якомусь «італійському стилі». Можливо, щось таке є — я просто ніколи не замислювався про це. А по-друге, вона відома з шістнадцятого століття, коли, напевно, і була створена, а зовсім не за часів короля Рікардо Куор-ді-Лєоне, та навіть Едік Довгоногий такого ще не чув. Власне, оце останнє мене не дуже і дивує. Багато «класичного» ірландського фолку взагалі було народжено відносно нещодавно… Ну, отакі справи, а тепер релаксуймо!

Ну і сучасникам ця тема дуже до вподоби. Джаз, рок, оперні співаки, електроника, мабуть, теж існує. Ось трохи жвавіше:

ukurainajin: (Default)

Випадково, як завжди. У молоді часи я взагалі не розумів, про що вони теревенять, хіба що якесь «You son of a…». Зараз не зміг обійти стороною оце двоголосся. Мені цікаво з психолінгвістичної точки зору. Я не можу зосередитися на жіночому голосі.
ukurainajin: (Default)
А-а-а, мене розриває!!!
Почув, як співали у «Караоке на Майдані». Гадав, що це якийсь Тік, а виявилося, ні.

ukurainajin: (Default)
Власне так називається кіно-відео-аудіо-літературний проект, який спонсорується польським майданчиком інтернет-аукціонів Allegro і розвивається під його маркою. Ось у них навіть окремий сайт для цієї справи є. А також канал на YouTube.

Читати повністю... )

ukurainajin: (Default)
Уявіть мандруючий вночі посеред Балканів автобус, в якому не працює телевізор з тупо-комедіями. Автобус напханий є мешканцями з усієї України. Переважно зі Сходу та Центру. Що люди з нудьги роблять (окрім вживання градусів, звісно)? Пісні співають! І як це не дивно, але чомусь українські народні. Одна така пісня багатьом особливо дуже сподобалась. Цю пісню своєю власною вважають кілька народів, що не перешкоджає їм співати її разом. Але я знаю її як лемківську. Тож сучасний її варіант у виконанні Тараса Чубая і наведу. Якщо хтось бажає її вивчити, то слова є за посиланням. Приємних вражень і співаймо разом!

ukurainajin: (Default)
Выдался повод примазаться к теме сегодняшнего переименования Днепропетровска в Днепр. Наткнулся на музыкальный клип, видеоряд в котором креативили днепровские товарищи из студии Gloria Fx. Этот город, в котором я был всего раз и то совершенно случайно, продолжает удивлять меня своим творческим потенциалом. Песня на любителя, такой себе ординарный «вандефул лайф», а картинку стоит посмотреть! Народу на Ютьюбе тоже нравится: «I don't normally care for music videos but this was well worth watching, great imagery. (Craig Empson)».
При чём тут переименование? А ни при чём. Просто повод хороший.

ukurainajin: (Default)

Сегодня в Харькове прошёл концерт Сергея Бабкина с презентацией его нового альбома #неубивай. Даже не прошёл, а пролетел, как уютный домашний шторм. Мы, харьковчане, любим гордиться своими знаменитыми земляками. Даже знаменитыми мудаками мы гордимся. Уж такие мы, жители Первой Столицы. Разумеется, я гордился и Бабкиным. Заочно. Но только впервые попав на его выступление сегодняшним вечером, я наконец узнал, почему все эти годы я имел возможность им гордиться.

Общее впечатление: я понял, насколько глубоким было моё ничегонезнание о нашем герое. Да и похожих ощущений от перфоманса я что-то не припомню. А если в подробностях, то это театр, это юмор, это интеллигентность и это экспрессия, это интеллект и душевность. И всё это производит не один лишь Бабкин, но вся его команда, включая режиссёров и даже детей. Освещение можно смело назвать полноправным актёром, а козаку за звуковым пультом вручить гетьманскую шаблю за отлично поставленный звук. Не знаю, о чём это всё должно было быть по мнению авторов и исполнителей, но получилось, что это обо мне. Серьёзно, это не Сергей там пел, а я сам. Просто улётный внутренний резонанс. Наверное, весь зал чувствовал то же самое. Не зря же полторы тысячи зрителей так долго и упрямо терзали аплодисментами совесть сбежавших музыкантов, пока те не сдались и не вернулись на бис. И последние три песни слушали стоя.

Вот это, я понимаю, можно считать неофициальным Днём города, когда горожане и прославившиеся выходцы из их числа встречаются и так взаимно радуются друг другу! Сергей, огромное спасибо тебе и твоим ребятам! Побольше вам хороших концертов, и нам не забывайте привозить!

ukurainajin: (Default)


А песенке тридцать лет, да. Из Бразилии родом. Напомнило «Купим мы, бабушка...», но чёрт возьми, Атос! Тевтонские птенчики жгут! Не стали копировать оригинал, как итальянцы, и перепевать его писклявым голосом. Получилось живее.
ukurainajin: (Default)
Вот бывают же такие люди, чтобы и талантливые, и умные, и неконьюнктурные. Чего только озвучка к спектаклям «Квартета „И“» стоит! Но сейчас не об этом, а немного «вслух».

ukurainajin: (Default)
Очень соответствует моменту, как по мне. Вакарчуку поклон за этот кавер! Не хочу натыкаться на комментарии в YouTube, поэтому перетащил к себе.

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

June 2017

S M T W T F S
     123
456789 10
111213 14 151617
181920 21 22 2324
252627282930