ukurainajin: (Default)
Френд [personal profile] artgr розповів про римську систему запису чисел. Хочу дещо додати до теми розрядних числівників.

Слід розрізняти, як числа записуються і як вони вимовляються. Я не знаю, як поралися давні римляни зі своєю системою запису, але у нас, наче, все просто: «тисяча сто десять» прописом означає 1110 у математичному записі. Коли в одну скриньку-розряд вже не можна нічого напхати, доводиться відчиняти нову, більшу і давати їй якесь ім'я. У нас ці скриньки називаються «десять», «сто», «тисяча» і записуються відповідно: 10, 100, 1000. У римлян було так: 5 «пальців-I» вміщалося у «долоню-V», дві долоні — це «X», далі п'ять людей з «X» називалися «L», дві такі групи — «C-сотня», якщо цих «C» набігло десь п'ять, то це виходило «D», а якщо таке саме відбувалося ще у іншому місці, то разом це виходило «M», або тисяча. Оці всі букви є аналогами наших розрядних скриньок, але вони більш дрібні і, як можна помітити, місткість цих скриньок має неоднакове взаємне співвідношення: 5→2→5→2→5→2; у той час як наші скриньки — кожна вдесятеро більша за попередню.

Логічно, що після скриньки «тисяча» має бути інша, яка містить десять «тисяч». І такий числівник у слов'янських мовах був. Це «тьма», а греки мали свій «міріад». Ну тобто, до дідька тих тисяч. Але ми замкнули сучасне кільце розрядних числівників саме на тисячі (мабуть через пошану до освіченої Європи), і лише тисяча тисяч набуває тепер окремої назви — «мільйон». А далі знову той самий цикл, кожна нова скриня місткістю у тисячу попередніх отримує власну назву.

А от китайська народна медицина, а з нею японські острови і корейський півострів своєї «тьми» не відцуралися. Тож десять скриньок з тисячами-се́нами японською називаються «ман». Сто тисяч — це десять «манів», мільйон — сто «манів», десять мільйонів — тисяча «манів». А от коли накопичується «ман манів», то вже тоді і лише тоді відчиняється скриня «оку». І далі принцип «манів» продовжується у безмежність, як наш принцип «тисяч». Дивує, як таке зберіглося у глобальному світі. Бо, наприклад, та ж сама грузинська має цікаву систему групування числівників, побудовану на «двадцятці» — дві двадцятки (40), три двадцятки (60), чотири (80), — але так рахують лише у межах окремої сотні, а далі вмикається звична система «10-100-1000».

Ну і наостанок пісня про «хяку (100) манів» червоних «бара»:

ukurainajin: (Default)
Зайшла мова про походження назви цього матеріалу (і документу) в українській та російській, і мені стало цікаво, які взагалі є варіанти в Європі. Кавказу торкатися не буду, бо там вже починається тюркський вплив. Картина складається така:
  • Всі слов'янські мови, окрім болгарської, македонської та російської; романські, окрім італійської та румунської; всі германські без винятку; угро-фінські, балтійські та кельтські, навіть унікальна баскійська — у них усіх пишуть на різновидах «паперу» — від давнього папірусу.
  • Болгарська, македонська і… румунська, вочевидь, зазнали античного впливу у інший спосіб, бо у них назви, як і у сучасній грецькій, представлені варіаціями на тему «хартії». Пам'ятаєте славетну англійську «Велику хартію вольностей»? Оце теж походить з давньогрецької і позначало шкіряний матеріал та документ з нього.
  • Італійська (венеціанська, сіцилійська також) успадкувала від латини «карту». Здогадайтеся, звідки це слово прийшло до латини? Та сама хартія, але з поправкою на фонетику.
  • У російській, як ви знаєте, — «бумаґа». Найбільш імовірна версія, що довго-довго їхало з Середнього Сходу, аж поки не приїхало за посередництвом італійців. І на самому початку було пов'язане з бавовняним матеріалом (ні, не з ватою).
  • Ну і ще є мила для всіх албанська. У ній матеріал для писання — це «летра».
ukurainajin: (Default)
Мою увагу до цієї теми привернув [personal profile] buran293, коли одного разу продемонстрував такий текст:

«Manifest ukraїnśkoї latynky

Redakcija Na chasi vystupaje za perehid ukraїnciv na vykorystannja latynśkoї abetky. Oskiľky zminy zavždy počynajuťsja iz sebe ta odnodumciv, my zaklykajemo koleg z onlajn-media dolučytysja do ćogo perehodu i proponujemo svij variant adaptovanoї latynky. Pislja korotkogo vnutrišńogo testuvannja my opryljudnymo naši skrypty dlja vidkrytogo dostupu. <…>»

Як можна зрозуміти зі вступу до цього маніфесту, йдеться про сучасну спробу перейти до використання латинки з українською мовою. Автори пропонують свій технічний варіант латинізації і закликають інших долучатися. На перший погляд, тут декларується прагнення створити попит знизу. Логіка зрозуміла: з'явиться попит, відбудеться і якесь зрушення з мертвої точки. Не буду торкатися питань типу «нащо це взагалі» і таких інших. Як хочете, то обговорюйте, а у мене мета інша. Просто уявімо, що ми підтримуємо цю ініціативу. Тож з якими проблемами ми стикнемося у разі раптової популяризації саме цього варіанту? А точніше, що з ним не так, на мій аматорський погляд?

Колегам з онлайн-медіа, які вже готові взяти обіцяні скрипти на озброєння, присвячується…

Латинізuvatysja... )

У будь-якому разі, якщо ми бажаємо мати не замкнену на себе систему з іншими літерами, а якось інтегруватися до спільноти щасливих однодумців та ще й самим від цього не страждати, до цього питання треба залучати вчених. І у результаті їхніх бадань може виявитися, що не така це весела і легка прогулянка, як здається на перший погляд. Хоча для нас це, безумовно, можливість порозумнішати. Особливо якщо раптом доведеться вчитися розрізняти питомі і запозичені слова, читати неадаптовані власні назви тощо. Наразі ж, як на мене, ентузіастам краще випробувати якісь більш впорядковані системи, аніж ця. Наприклад, правопис Івана Лучука, на базі чеського проекту або проект «Нової латинки», де для пом'якшення застосовується «j».
ukurainajin: (Default)
Wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu

Після п'ятої спроби відтворити цей вислів у мене почався дикий неконтрольований регіт. Навіть кота налякав.

Приблизна вимова така:
Виіндивідуалізовалішьми шє з розентуз'язмованеґо твуму.

Повна ж версія виглядає так: «My, indywidualiści, wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu, który oklaskiwał przeintelektualizowane i przeliteraturalizowane dzieło».

Ось ціла купа такого діла: Добірка 1, Добірка 2. Приємного язиколамання!
ukurainajin: (Default)
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів у своєму блозі відповідає на запитання читатів щодо правильного мовлення. Запитання зазвичай мають простий характер і можуть зацікавити широке коло відвідувачів: «Чи є жіночі форми до слів „митець‟, „біолог‟ і „соціолог‟», «Як називати жителів Дніпра», «Як перекласти українською деякі поширені російські вислови, а також чи варто міняти Бетховена на Бетовена, а гравюру на ґравюру»…

Дякую [personal profile] robofob, який презентував мені цей ресурс!

Пошук всіх записів від Пономарева
Заархівований блог 2009-2011

Не можу зрозуміти, як там у зручний спосіб побачити всі сучасні записи. Бо старий блог заархівовано, а наступні публікації лише через пошук або через загальну стрічку всіх блогів. Може хто підкаже, що я роблю не так на тому сайті BBC?
ukurainajin: (Default)
Оце прикол. Інформаційний щит у парку Франка виявився з помилками. Ну звідки б я ще дізнався, як не від іноземних туристів?! :)
А відео у цих хлопців забавні.
ukurainajin: (Default)
Литовська та латиська мови за мовною класифікацією належать до балтійських мов, причому вони єдині досі живі у цій групі. Також вони є найближчими до слов'янських мов серед усіх індоєвропейських, хоча в це важко повірити при першому погляді на них. У той час як естонська належить до угрофінської групи, а саме прибалтійсько-фінської — це інша мовна сім'я, уральська.

Мені про це нагадали у польському підручнику з литовської. Хоча, наче, і знав, що естонська є родичкою фінської, та в голові оцей дурнуватий стереотип про «прибалтійські республіки» — отут про це згадують так: „У радянські часи їх називали "прибалтійські республіки", і багато хто плутав, яка столиця у кожної з них, адже їх сприймали як єдине утворення. <…> У наш час вважається безтактністю розглядати країни Балтії — Латвію, Литву та Естонію — як ідентичні країни. Їхні мови, етнічна належність та релігії суттєво відрізняються, так само, як обсяг і характер економік.‟

Наостанок про ту ж таки близькість балтійських до слов'янських. Дійсно, відмінностей багато, але можна розглянути красномовний приклад співпадіння, особові форми дієслова nèšti (нести) з литовської у порівнянні з українською та польською:

лит.поль.укр.
nešùniosęнесу́
nešìniesieszнесе́ш
nẽšaniesieнесе́
nẽšameniesiemyнесемо́
nẽšateniesiecieнесете́
nẽšaniosąнесу́ть

Або відмінювання особових займенників: àš/tù — я/ти, manę̃s/tavę̃s — мене/тебе, mán/táu — мені/тобі тощо.
ukurainajin: (Default)
«Ополячування російської»:
поль. sztucznyукр. штучний †← рос. искусственный

«Втручання Австрійського Генштабу»:
поль. sztuka →† укр. мистецтво †← рос. искусство

«Згоріла хата — гори й сарай!»:
поль. artystycznyукр. мистецькийрос. художественный

ukurainajin: (Default)
Щойно надіслали листа зі StackExchange. Сайт української мови перейшов у стадію публічної бети. Тож тепер він стає відкритим для сторонніх відвідувачів та пошукових систем.
Вітаю всіх, хто брав участь і хто цікавився! Мій внесок досить скромний порівняно з іншими ентузіастами, та завдяки суспільним зусиллям мені подобається, що там виходить.

Ще раз вітаю і запрошую тих, хто ще не чув, приєднуватися та поширювати звістку про це. Нагадую, що це сайт формату «Питання → Відповідь».
Наразі сайт особливо потребує фахівців мовної галузі а також іноземних користувачів. Тематика охоплює все, що стосується вивчення та розвитку української мови, перекладу і використання.
ukurainajin: (Default)
Вітаю всіх, хто долучився до створення розділу з української мови на StackExchange! Умови першої стадії виконано на 100%. Ті, хто підписалися під цією пропозицією, мають невдовзі отримати запрошення до бета-тестування.

Зображення нижче посилається на сторінку цього проекту.

Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian Language
ukurainajin: (Default)
Десь у 90-х поруч із „пісюнковими злодіями“ швендяли також жарти про „операційні обляцанки“.
Тим, хто в змозі по-справжньому оцінити ті жарти, не треба пояснювати стан речей. Тому одразу до теми.

У нас потроху з'являються власні неологізми, яких ми потребуємо і будемо потребувати ще багато. Бо пацієнт все ще виказує прагнення до подальшого життя.
Все частіше у комп'ютерних гравців я зустрічаю слово ігролад замість лінивого ґеймплею (англ. gameplay). Як на мене, це досить милозвучний і місткий відповідник. Дискусії з приводу змісту і способу його творення, звісно, відбуваються. Та нічого кращого, окрім ігроплину (альтернативний зміст) чи геймплею (годі щось вигадувати!), не пропонують. Ну, тут справа така. Доки будуть україномовні геймери, буде кому випробовувати на життєздатність.

Із другим терміном взагалі цікава історія. Він знайомий усім, хто має справу з комп'ютером, але чи всі знають, як це сказати українською? Ця штукенція зветься application. Та сама, що означає прикладну програму. Прикладна програма — уявляєте, як це вживати поза межами допотопної документації?
Як варіант з'явилася дубова калька з російської — додаток (рос. приложение). У мене на телефоні встановлені оці додатки, і додаток до телефона я собі уявляю якось так: чохол, картка,.. програма, хай їй біс. А додаток до великого комп'ютера — це щось зовсім несамостійне і безпорадне. І бездушна корпорація Microsoft усвідомлює це краще за мене, а тому пропонує до вжитку термін застосунок. Наші фахівці навіть погоджуються з цим. Тож тепер можна сміливо застосовувати застосунки, а додатки нехай додаються до них.
ukurainajin: (Default)
Прилетіло від френда. Чогось мені здається, що я колись бачив щось подібне і про українську.

ukurainajin: (Default)
Минулого разу я спробував описати, які у японців стосунки зі звуковими коливаннями. Тепер розповім, як цей процес можна зафіксувати, коли немає напохваті звукозаписуючого приладу.

Факт перший: японська мова послуговується одночасно двома абетками. Кожна з них у сучасному вигляді має 46 (сорок шість) літер. І це не все. Якщо є бажання записати всі суто японські мори, то треба було б додати ще близько шести десятків якихось символів до кожної з абеток.

Насправді ж обидві абетки передають той самий набір мор. Просто їх винайшли окремо. Ці абетки називаються хіраґана і катакана, а разом вони просто кани. Символи першої мають кучеряві форми — あ、の、す — у той час як символи другої лаконічні й наче рублені — ア、ノ、ス. Недаремно хіраґану ще називають «жіночим письмом», а катакану, начебто, створили суворі монахи. Як ви бачите з цього прикладу, однакові мори виглядають зовсім по-різному, хоча обидві абетки походять зі спрощеного накреслення ієрогліфів.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageНа Stack Exchange пропонується створити розділ з української мови для лінгвістів, вчителів та учнів. Зараз треба зібрати 200 зацікавлених людей, щоби проект перейшов до бета-стадії. У двох словах, це майданчик формату «запитання — відповідь».

Щоби взяти участь, треба погодитися приділяти увагу цьому проекту щонайменше три місяці, особливо під час тестування, а також поставити 10 власних запитань, або відповісти на 10 запитань інших людей. Якщо бажаєте долучитися, тисніть на зображення!
ukurainajin: (Default)
Це пілотна спроба похизуватися накопиченими знаннями і водночас донести до читача загальне уявлення про одну з іноземних мов. Воно читачеві, можливо, й непотрібне, володіння цією мовою. Але іноді бува корисно для загального, як то кажуть, розвитку чи навіть якогось ужитку мати про щось обґрунтовану думку замість несвідомого суспільного. Наразі буде про японську. Я про неї щось-таки знаю, і вона, з огляду на свою екзотичність, сама просилася на розтин.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
„Очевидно, має зміст розібратися, чому так відбувається, бо слова, терміни та їх смисли – це важливо.“

Що саме здивувало мене у наведеній цитаті? Оця конструкція «має зміст щось робити». Ріже вуха. Оскільки я не вважаю себе видатним знавцем мови, то звернувся по допомогу до Гугла. Сполучення «має зміст» дає приблизно десяток тисяч результатів. Сполучення «має сенс» — на порядок більше. Подивімось, що саме має зміст у отриманих результатах. Переважно йдеться про математичні вирази. Там це така усталена термінологія: за певних умов «вираз має зміст». Друге місце посідає будь-що інше, що взагалі може цей зміст мати. Життя, твір, завдання, поняття. Тобто якийсь предмет, явище. Приблизно та ж сама картина зі сполученнями «немає змісту» та «немає сенсу».

Дійсно, слова «зміст» і «сенс» багато у чому є синонімами. Наприклад, у значенні суті чогось або призначення. Але якщо «зміст», на відміну від «сенсу», може також означати перелік розділів у книзі, у свою чергу він не відтворює поняття доцільності, раціональності якоїсь дії. Я так завжди гадав, перевірив навіть описи у тлумачному словнику. І статистика пошуковика, начебто, це доводить.

Звичайно, хтось може розмовляти саме так. Окрім цієї статті я знайшов ще одне інтерв'ю, де якийсь львів'янин казав «немає змісту (робити щось)». Але це, як на мене, чи то якісь мовні викрутаси, чи невдала спроба замінити першим-ліпшим синонімом більш застаріле (та, на думку декого, занадто російське) слово «смисл» без огляду на лексичні відтінки. Можливо, я помиляюсь, і це є десь нормою, як «рахувати» у розумінні «вважати». Якщо хтось може, підкажіть, будь ласка. Бо я таке зустрічаю вперше, і той самий Гугл розповідати не бажає.
ukurainajin: (Default)
В грузинском языке существительное в именительном падеже должно оканчиваться на гласную. Если гласной в конце основы нет, её нужно добавить. Чаще всего это (и), и в грузинском очень много существительных, заканчивающихся на неё. Через коптилку этого правила в грузинский попадают и заимствования: студенти, ботли, фуникулари, институти, базари. Но, что интересно, при переносе в другой язык правило может работать в обратную сторону. Отсюда, например, Батум с Тифлисом. Некоторые местные, общаясь со мной, считали необходимым называть свою валюту по-русски не лари, а ларом (мужского рода, а в грузинском род отсутствует вообще). Думаю, идея понятна, и мне пора выползать из кустов предисловия на главный шлях.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Почитал «Коралину» Нила Геймана в украинском переводе от КМ-БУКС. Я снимаю шляпу перед авторами мультика за их изобразительный и повествовательный талант. У них вышло чуть ли не самостоятельное произведение с колоссальным творческим вкладом. Это остро ощущается после сравнения с книгой. И, что приятно, украинский дубляж был очень удачным. Книга схематичнее и немного другая. Но прочтения тоже заслуживает. При одинаковом общем сюжете и там, и там есть свои интересные подробности.

Что меня забавляло при чтении книги в упомянутом переводе, так это то, что я впервые за долгое время встретил текст, в котором столько непривычной для меня лексики. Я просто поперечисляю, пока не надоест:

«збула свої перші два тиждні в новому домі»
«підобідок» — вочевидь це такий переклад англійського lunch
«кухотрити» (їжу, звісно)
«мала креш» — не уявляю, що то, і оригіналу не маю під рукою
«перевідати тата»
«завалували ті шотландські псюки»
«глипнути» (оченятами на когось або щось)
«слоїк» — знайоме з польського słoik
«стати в знадобі» — «стати в пригоді»
«гайнути» (миттю кудись)
«дзиґар» — годинник, польське zegar

И дальше ещё много такого.

UPD: По последней информации, поступившей от жены, указанный перевод (Мокровольский, ага) оказался опасен для читателя. Это меня он забавляет, потому что хобби, а её бесит. Говорит, что ей стыдно даже отдать эту книжку куда-то, чтобы другие не мучались. Всей аргументации не передам, но в целом выходит то же, что и у меня, только в более резкой форме: перевод неуклюжий, дёрганый и халтурный. Читает теперь на английском и нахваливает хорошее произведение.
ukurainajin: (Default)
Вже третій день прогресує хвороба. Схожа за описом на венеричну, тільки навпаки. Тобто спочатку було боляче, а зараз приємно.
Я почав мислити українською. Тобто українська є моєю другою рідною з дитинства. Книжки, теле-радіоказки, бабусі і таке інше. Після нетривалого подолання інерції я зазвичай починаю розмовляти нею цілком вільно. Але досі не було такого, щоби я невимушено і незмінно перетворював на неї хід повсякденних думок, у тому числі випадкових. Здається, я вперше у житті насправді відчув, що воно таке, мислити іншою мовою.
І одразу з цим усвідомив недоліки. Українській бракує сучасної влучної і значущої фразеології. Та, що є в російській, завдячує радянському періоду розвитку — навіть з того ж самого Булгакова, якого зараз мішають з лайном наші завзяті деросіянизатори, — а також сьогоденній інформаційній культурі. Подобається воно вам чи ні, але в українській подібного просто немає. Не встигли ще напрацювати. Коли воно з'явиться, тоді можна буде казати, що культура органічно розвивається.

До речі, цей мій процес усвідомлення всього цього супроводжувався переглядом документальної стрічки Єжи Гофмана «Україна. Становлення нації» (albo “Ukraina - narodziny narodu” — я його польською дивлюся), а також цікавим опитуванням, яке нам підсунув ось тут шановний добродій [livejournal.com profile] ctype.
ukurainajin: (Default)
Для чего нам знать несколько языков? Я вот тоже думал, что для использования по прямому назначению. Что наше исторически сложившееся украинское двуязычие — это, со стороны русского, готовое средство межнационального общения, а со стороны украинского — мостик к другим славянским языкам. Всё оказалось гораздо интереснее. Вопросы мультилингвизма — и билингвизма как его частного случая — изучаются наукой со всех, порой неожиданных, сторон, и это приносит любопытные результаты.

Читати повністю... )

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

June 2017

S M T W T F S
     123
456789 10
111213 14 151617
181920 21 22 2324
252627282930