ukurainajin: (Default)
Англійську, польську і українську назви наводити не буду, бо то всі знають.
А ось кількома іншими мовами, де не дуже схоже одне на одне:

фінськаNoituri
грузинськаმხედვარი (мхедварі)
литовськаRaganius
угорська Vaják
італійськаStrigo
іспанськаBrujo
китайська猎魔人 (льє-мо-рен)
болгарськаВещерът
сербська лат.Veštac
чеськаZaklínač
німецькаHexer
французькаSorceleur
ukurainajin: (Default)
Bezvisum Bezvisa Bezvisy. Німецька мова

Колись я згадував, як дивно іноземні слова можуть накладатися на чужу граматику. Сьогодні до мене потрапило щось подібне з німецької, на злободенну, до речі, тему.

Популярна помилка: Visas
Правильна орфографія: Visa, Visen
Пояснення: Das Visum, походить від лат. visum, перфектної форми від videre = бачити, має дві форми множини: Visa та Visen. Оскільки Visa — це вже форма множини, «Visas» є чудернацькою «подвійною множиною».
(korrekturen.de)

Далі про це у своїй дотепній манері розповість Бастіан Зік (Bastian Sick), автор популярної книжки «Der Dativ ist dem Genitiv sein Tod (© SPIEGEL ONLINE*. Блідим кольором — мої примітки.

Visas - die Mehrzahl gönn ich mir (von Bastian Sick)... )
ukurainajin: (Default)
Хякуман-бон но бара но хана. А також римляни, «тьма» і розрядні числівники

Френд [personal profile] artgr розповів про римську систему запису чисел. Хочу дещо додати до теми розрядних числівників.

Слід розрізняти, як числа записуються і як вони вимовляються. Я не знаю, як поралися давні римляни зі своєю системою запису, але у нас, наче, все просто: «тисяча-сто-десять» прописом означає «1110» (1 т. + 1 с. + 1 д. + 0 одиниць) у математичному записі. Коли в одну скриньку-розряд вже не можна нічого напхати, доводиться відчиняти нову, більшу і давати їй якесь ім'я. У нас ці скриньки називаються «десять», «сто», «тисяча» і записуються відповідно: 10, 100, 1000. У римлян було так: 5 «пальців-I» вміщалося у «руку-V», дві руки з пальцями — це «X», далі п'ять людей з обома цілими руками «X» називалися «L» (50), дві такі групи — «C» (сотня), якщо цих «C» набігло звідкись п'ять, то їх записували кодовою літерою «D» (500), а якщо таке саме відбувалося одночасно ще у іншому місці, то разом це виходило «M», або тисяча. Оці всі букви є аналогами наших розрядних скриньок, але вони дрібніші і, як можна помітити, місткість цих скриньок має неоднакове взаємне співвідношення: 5→2→5→2→5→2, що є логічним для людей, які рахували все «пальцями і руками». У той час як наші скриньки — кожна вдесятеро більша за попередню — ті ж самі пальці, але руки окремо не рахуються. Зазначу також, що і римляне «руками і пальцями» лише записували, а говорили про числа все ж таки на сучасний лад, якщо не брати до уваги «без двох тридцять» чи «без одного сорок». Ну досить для вступу…

Ще про числівники і з піснею... )
ukurainajin: (Default)
Папір у Європі. Мови світу

Зайшла мова про походження назви цього матеріалу (і документу) в українській та російській, і мені стало цікаво, які взагалі є варіанти в Європі. Кавказу торкатися не буду, бо там вже починається тюркський вплив. Картина складається така:
  • Всі слов'янські мови, окрім болгарської, македонської та російської; романські, окрім італійської та румунської; всі германські без винятку; угро-фінські, балтійські та кельтські, навіть унікальна баскійська — у них усіх пишуть на різновидах «паперу» — від давнього папірусу.
  • Болгарська, македонська і… румунська, вочевидь, зазнали античного впливу у інший спосіб, бо у них назви, як і у сучасній грецькій, представлені варіаціями на тему «хартії». Пам'ятаєте славетну англійську «Велику хартію вольностей»? Оце теж походить з давньогрецької і позначало шкіряний матеріал та документ з нього.
  • Італійська (венеціанська, сіцилійська також) успадкувала від латини «карту». Здогадайтеся, звідки це слово прийшло до латини? Та сама хартія, але з поправкою на фонетику.
  • У російській, як ви знаєте, — «бумаґа». Найбільш імовірна версія, що довго-довго їхало з Середнього Сходу, аж поки не приїхало за посередництвом італійців. І на самому початку було пов'язане з бавовняним матеріалом (ні, не з ватою).
  • Ну і ще є мила для всіх албанська. У ній матеріал для писання — це «летра».
ukurainajin: (Default)
Польсько-чесько-хорватська і трохи фантазії. Українська латинка

Мою увагу до цієї теми привернув [personal profile] buran293, коли одного разу продемонстрував такий текст:

«Manifest ukraїnśkoї latynky

Redakcija Na chasi vystupaje za perehid ukraїnciv na vykorystannja latynśkoї abetky. Oskiľky zminy zavždy počynajuťsja iz sebe ta odnodumciv, my zaklykajemo koleg z onlajn-media dolučytysja do ćogo perehodu i proponujemo svij variant adaptovanoї latynky. Pislja korotkogo vnutrišńogo testuvannja my opryljudnymo naši skrypty dlja vidkrytogo dostupu. <…>»

Як можна зрозуміти зі вступу до цього маніфесту, йдеться про сучасну спробу перейти до використання латинки з українською мовою. Автори пропонують свій технічний варіант латинізації і закликають інших долучатися. На перший погляд, тут декларується прагнення створити попит знизу. Логіка зрозуміла: з'явиться попит, відбудеться і якесь зрушення з мертвої точки. Не буду торкатися питань типу «нащо це взагалі» і таких інших. Як хочете, то обговорюйте, а у мене мета інша. Просто уявімо, що ми підтримуємо цю ініціативу. Тож з якими проблемами ми стикнемося у разі раптової популяризації саме цього варіанту? А точніше, що з ним не так, на мій аматорський погляд?

Колегам з онлайн-медіа, які вже готові взяти обіцяні скрипти на озброєння, присвячується…

Латинізuvatysja... )

У будь-якому разі, якщо ми бажаємо мати не замкнену на себе систему з іншими літерами, а якось інтегруватися до спільноти щасливих однодумців та ще й самим від цього не страждати, до цього питання треба залучати вчених. І у результаті їхніх бадань може виявитися, що не така це весела і легка прогулянка, як здається на перший погляд. Хоча для нас це, безумовно, можливість порозумнішати. Особливо якщо раптом доведеться вчитися розрізняти питомі і запозичені слова, читати неадаптовані власні назви тощо. Наразі ж, як на мене, ентузіастам краще випробувати якісь більш впорядковані системи, аніж ця. Наприклад, правопис Івана Лучука, на базі чеського проекту або проект «Нової латинки», де для пом'якшення застосовується «j».
ukurainajin: (Default)
Połamańce językowe. Польські скоромовки

Wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu

Після п'ятої спроби відтворити цей вислів у мене почався дикий неконтрольований регіт. Навіть кота налякав.

Приблизна вимова така:
Виіндивідуалізовалішьми шє з розентуз'язмованеґо твуму.

Повна ж версія виглядає так: «My, indywidualiści, wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu, który oklaskiwał przeintelektualizowane i przeliteraturalizowane dzieło».

Ось ціла купа такого діла: Добірка 1, Добірка 2. Приємного язиколамання!
ukurainajin: (Default)
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів у своєму блозі відповідає на запитання читатів щодо правильного мовлення. Запитання зазвичай мають простий характер і можуть зацікавити широке коло відвідувачів: «Чи є жіночі форми до слів „митець‟, „біолог‟ і „соціолог‟», «Як називати жителів Дніпра», «Як перекласти українською деякі поширені російські вислови, а також чи варто міняти Бетховена на Бетовена, а гравюру на ґравюру»…

Дякую [personal profile] robofob, який презентував мені цей ресурс!

Пошук всіх записів від Пономарева
Заархівований блог 2009-2011

Не можу зрозуміти, як там у зручний спосіб побачити всі сучасні записи. Бо старий блог заархівовано, а наступні публікації лише через пошук або через загальну стрічку всіх блогів. Може хто підкаже, що я роблю не так на тому сайті BBC?
ukurainajin: (Default)
Оце прикол. Інформаційний щит у парку Франка виявився з помилками. Ну звідки б я ще дізнався, як не від іноземних туристів?! :)
А відео у цих хлопців забавні.
ukurainajin: (Default)
Щодо «прибалтійської» мови. Мови світу

Литовська та латиська мови за мовною класифікацією належать до балтійських мов, причому вони єдині досі живі у цій групі. Також вони є найближчими до слов'янських мов серед усіх індоєвропейських, хоча в це важко повірити при першому погляді на них. У той час як естонська належить до угрофінської групи, а саме прибалтійсько-фінської — це інша мовна сім'я, уральська.

Мені про це нагадали у польському підручнику з литовської. Хоча, наче, і знав, що естонська є родичкою фінської, та в голові оцей дурнуватий стереотип про «прибалтійські республіки» — отут про це згадують так: „У радянські часи їх називали "прибалтійські республіки", і багато хто плутав, яка столиця у кожної з них, адже їх сприймали як єдине утворення. <…> У наш час вважається безтактністю розглядати країни Балтії — Латвію, Литву та Естонію — як ідентичні країни. Їхні мови, етнічна належність та релігії суттєво відрізняються, так само, як обсяг і характер економік.‟

Наостанок про ту ж таки близькість балтійських до слов'янських. Дійсно, відмінностей багато, але можна розглянути красномовний приклад співпадіння, особові форми дієслова nèšti (нести) з литовської у порівнянні з українською та польською:

лит.поль.укр.
nešùniosęнесу́
nešìniesieszнесе́ш
nẽšaniesieнесе́
nẽšameniesiemyнесемо́
nẽšateniesiecieнесете́
nẽšaniosąнесу́ть

Або відмінювання особових займенників: àš/tù — я/ти, manę̃s/tavę̃s — мене/тебе, mán/táu — мені/тобі тощо.
ukurainajin: (Default)
Відданість традиціям. Про «штучність» мов

Пан [personal profile] henry_flower мимоволі і без лихого наміру надав отакі координати:

„Ещё помните, как будет "кирпич", или "фонарь"? Ну, навскидку. Цегла и лихтарь, правильно. От Ziegel и Leuchte соответственно. Ещё примеров сами легко вспомните.
Это же искусственный язык. Как эсперанто. Основа славянская, а детальки из немецкого, польского, венгерского. Лишь бы подальше от русского.‟


К | Кирпич:
  • кирпи́ч др.-русск. кирпичь (Домостр. Заб. 137, К. 68), кирпичный, 1 Соф. летоп. (часто). Заимств. из тюрк.: ср. тур. kirpiǯ, тат. kirpič «кирпич», азерб. kärpχič (Фасмер)
  • Кирпи́ч. Название этого строительного материала было заимствовано древнерусским языком из тюркских. В татарском находим кирпич того же значения (Крылов)

Ф | Фонарь:
  • Фона́рь. Восходит к древнегреческому phanarion от phanos — «свет» (Крылов)
  • Фона́рь. Древнегреческое «фа́нoc» значило «свет», «факел». В средневековом греческом языке появилось слово «фанарин», «фанарион», означавшее «светоч». В новогреческом языке оно изменилось в «фанари». Наше «фонарь» отсюда родом. (Успенский)
  • фона́рь род. п. -я́, укр. фона́р, др.-русск. фонарь (I Соф. летоп. под 1319 г., 215, Домостр. К. 54 и сл., Заб. 131 и сл., Триф. Короб., 1584 г., 107 и др.). Из ср.-греч. φανάρι(ο)ν, нов.-греч. φανάρι — то же от греч. φΒ̄νός «светильник, свет, факел». (Фасмер)
  • ФОНАРЬ. Др.-рус. Заимств. из ср.-греч. phanarion — суф. производного от греч. phānos «светильник» < «свет». Ср. светоч. (Шанский)


У мене вже десь ворухнулося хворе бажання, аби з російської якимсь чином прибрали всі «неспоконвічні» германізми, латинізми, галліцизми — особливо галліцизми, бо це схоже на «галицизми», — які було насмикано за вікнопрорубальної доби і пізніше. Я би охоче подивився, як «Хан та Патріарх» самотужки, але впевнено крокують у власне майбутнє, маючи при собі лише татарські кирпичи та візантийський фонар.
ukurainajin: (Default)
Мистецтво і Генштаб. Про «штучність» мов

«Ополячування російської»:
поль. sztucznyукр. штучний×рос. искусственный
×
«Втручання Австрійського Генштабу»:
поль. sztuka×укр. мистецтво×рос. искусство
«Згоріла хата — гори й сарай!»:
поль. artystycznyукр. мистецькийрос. художественный
ukurainajin: (Default)
Щойно надіслали листа зі StackExchange. Сайт української мови перейшов у стадію публічної бети. Тож тепер він стає відкритим для сторонніх відвідувачів та пошукових систем.
Вітаю всіх, хто брав участь і хто цікавився! Мій внесок досить скромний порівняно з іншими ентузіастами, та завдяки суспільним зусиллям мені подобається, що там виходить.

Ще раз вітаю і запрошую тих, хто ще не чув, приєднуватися та поширювати звістку про це. Нагадую, що це сайт формату «Питання → Відповідь».
Наразі сайт особливо потребує фахівців мовної галузі а також іноземних користувачів. Тематика охоплює все, що стосується вивчення та розвитку української мови, перекладу і використання.
ukurainajin: (Default)
Вітаю всіх, хто долучився до створення розділу з української мови на StackExchange! Умови першої стадії виконано на 100%. Ті, хто підписалися під цією пропозицією, мають невдовзі отримати запрошення до бета-тестування.

Зображення нижче посилається на сторінку цього проекту.

Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian Language
ukurainajin: (Default)
Через терни калькування. Українська мова

Десь у 90-х поруч із „пісюнковими злодіями“ швендяли також жарти про „операційні обляцанки“.
Тим, хто в змозі по-справжньому оцінити ті жарти, не треба пояснювати стан речей. Тому одразу до теми.

У нас потроху з'являються власні неологізми, яких ми потребуємо і будемо потребувати ще багато. Бо пацієнт все ще виказує прагнення до подальшого життя.
Все частіше у комп'ютерних гравців я зустрічаю слово ігролад замість лінивого ґеймплею (англ. gameplay). Як на мене, це досить милозвучний і місткий відповідник. Дискусії з приводу змісту і способу його творення, звісно, відбуваються. Та нічого кращого, окрім ігроплину (альтернативний зміст) чи геймплею (годі щось вигадувати!), не пропонують. Ну, тут справа така. Доки будуть україномовні геймери, буде кому випробовувати на життєздатність.

Із другим терміном взагалі цікава історія. Він знайомий усім, хто має справу з комп'ютером, але чи всі знають, як це сказати українською? Ця штукенція зветься application. Та сама, що означає прикладну програму. Прикладна програма — уявляєте, як це вживати поза межами допотопної документації?
Як варіант з'явилася дубова калька з російської — додаток (рос. приложение). У мене на телефоні встановлені оці додатки, і додаток до телефона я собі уявляю якось так: чохол, картка,.. програма, хай їй біс. А додаток до великого комп'ютера — це щось зовсім несамостійне і безпорадне. І бездушна корпорація Microsoft усвідомлює це краще за мене, а тому пропонує до вжитку термін застосунок. Наші фахівці навіть погоджуються з цим. Тож тепер можна сміливо застосовувати застосунки, а додатки нехай додаються до них.
ukurainajin: (Default)
Прилетіло від френда. Чогось мені здається, що я колись бачив щось подібне і про українську.

ukurainajin: (Default)
Здалеку і зблизька. Японська (ч.2)

Минулого разу я спробував описати, які у японців стосунки зі звуковими коливаннями. Тепер розповім, як цей процес можна зафіксувати, коли немає напохваті звукозаписуючого приладу.

Факт перший: японська мова послуговується одночасно двома абетками. Кожна з них у сучасному вигляді має 46 (сорок шість) літер. І це не все. Якщо є бажання записати всі суто японські мори, то треба було б додати ще близько шести десятків якихось символів до кожної з абеток.

Насправді ж обидві абетки передають той самий набір мор. Просто їх винайшли окремо. Ці абетки називаються хіраґана і катакана, а разом вони просто кани. Символи першої мають кучеряві форми — あ、の、す — у той час як символи другої лаконічні й наче рублені — ア、ノ、ス. Недаремно хіраґану ще називають «жіночим письмом», а катакану, начебто, створили суворі монахи. Як ви бачите з цього прикладу, однакові мори виглядають зовсім по-різному, хоча обидві абетки походять зі спрощеного накреслення ієрогліфів.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageНа Stack Exchange пропонується створити розділ з української мови для лінгвістів, вчителів та учнів. Зараз треба зібрати 200 зацікавлених людей, щоби проект перейшов до бета-стадії. У двох словах, це майданчик формату «запитання — відповідь».

Щоби взяти участь, треба погодитися приділяти увагу цьому проекту щонайменше три місяці, особливо під час тестування, а також поставити 10 власних запитань, або відповісти на 10 запитань інших людей. Якщо бажаєте долучитися, тисніть на зображення!
ukurainajin: (Default)
Здалеку і зблизька. Японська (ч.1)

Це пілотна спроба похизуватися накопиченими знаннями і водночас донести до читача загальне уявлення про одну з іноземних мов. Воно читачеві, можливо, й непотрібне, володіння цією мовою. Але іноді бува корисно для загального, як то кажуть, розвитку чи навіть якогось ужитку мати про щось обґрунтовану думку замість несвідомого суспільного. Наразі буде про японську. Я про неї щось-таки знаю, і вона, з огляду на свою екзотичність, сама просилася на розтин.

Читати далі... )
ukurainajin: (Default)
Сенс у змісті. Українська мова

„Очевидно, має зміст розібратися, чому так відбувається, бо слова, терміни та їх смисли – це важливо.“

Що саме здивувало мене у наведеній цитаті? Оця конструкція «має зміст щось робити». Ріже вуха. Оскільки я не вважаю себе видатним знавцем мови, то звернувся по допомогу до Гугла. Сполучення «має зміст» дає приблизно десяток тисяч результатів. Сполучення «має сенс» — на порядок більше. Подивімось, що саме має зміст у отриманих результатах. Переважно йдеться про математичні вирази. Там це така усталена термінологія: за певних умов «вираз має зміст». Друге місце посідає будь-що інше, що взагалі може цей зміст мати. Життя, твір, завдання, поняття. Тобто якийсь предмет, явище. Приблизно та ж сама картина зі сполученнями «немає змісту» та «немає сенсу».

Дійсно, слова «зміст» і «сенс» багато у чому є синонімами. Наприклад, у значенні суті чогось або призначення. Але якщо «зміст», на відміну від «сенсу», може також означати перелік розділів у книзі, у свою чергу він не відтворює поняття доцільності, раціональності якоїсь дії. Я так завжди гадав, перевірив навіть описи у тлумачному словнику. І статистика пошуковика, начебто, це доводить.

Звичайно, хтось може розмовляти саме так. Окрім цієї статті я знайшов ще одне інтерв'ю, де якийсь львів'янин казав «немає змісту (робити щось)». Але це, як на мене, чи то якісь мовні викрутаси, чи невдала спроба замінити першим-ліпшим синонімом більш застаріле (та, на думку декого, занадто російське) слово «смисл» без огляду на лексичні відтінки. Можливо, я помиляюсь, і це є десь нормою, як «рахувати» у розумінні «вважати». Якщо хтось може, підкажіть, будь ласка. Бо я таке зустрічаю вперше, і той самий Гугл розповідати не бажає.
ukurainajin: (Default)
С гор на равнину. Гурцкая М/Ж

В грузинском языке существительное в именительном падеже должно оканчиваться на гласную. Если гласной в конце основы нет, её нужно добавить. Чаще всего это (и), и в грузинском очень много существительных, заканчивающихся на неё. Через коптилку этого правила в грузинский попадают и заимствования: студенти, ботли, фуникулари, институти, базари. Но, что интересно, при переносе в другой язык правило может работать в обратную сторону. Отсюда, например, Батум с Тифлисом. Некоторые местные, общаясь со мной, считали необходимым называть свою валюту по-русски не лари, а ларом (мужского рода, а в грузинском род отсутствует вообще). Думаю, идея понятна, и мне пора выползать из кустов предисловия на главный шлях.

Читати далі... )

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

August 2017

S M T W T F S
  1 234 5
6 78 9101112
1314151617 1819
20 21 22 23242526
2728293031