ukurainajin: (Default)
Чому науковці чесні. Paul Hewitt „Conceptual physics”

Автор простою мовою, можна сказати «на пальцях», про що свідчить назва — Conceptual physics (умоглядна фізика), викладає всі розділи сучасної фізики від кінематики до теорії відносності. А також розповідає, яке це все має відношення до нашого життя. Тож якщо ви колишній учень музичних академій, або навіть фізик за фахом, щиро раджу вам цю книгу. Навіть як набридне читати про оточуючий світ, а книжка дійсно товстюча, зможете застосовувати її потенційну енергію до засолки огірків. Англійською, між іншим, можна позичити у відсканованому вигляді навіть на сайті якогось йорданського університету. Ще вона виходила у польському перекладі — «Fizyka wokół nas». Нажаль, не знаю, чи є переклади іншими мовами, проте у ній багато яскравих авторських малюнків.
На початку Хьюітт пояснює про науковий підхід взагалі, і мені це здалося цікавим. Ось уривок:

„Поза фахом, науковці у своїй суті не чесніші і не моральніші за більшість інших людей. Але у професійній сфері вони працюють на терені, який високо шанує чесність. Засадою науки є те, що всі гіпотези мають бути такими, що їх можна перевірити (test) — придатними до того, аби можна було, хоча б у принципі, показати їхню хибність. У науці важливіше, аби існували засоби для підтвердження хибності, ніж для підтвердження правильності. Це головна ознака, яка відрізняє науку від ненауки. Спочатку це може здатися дивним, оскільки ми, коли цікавимось більшістю речей, шукаємо способів переконатися, чи вони дійсні. Наукові гіпотези не такі. Насправді, якщо ви хочете зрозуміти, чи є гіпотеза науковою, спробуйте подивитися, чи існує тест на доведення її хибності. Якщо жодного тесту на можливу помилковість немає, то й гіпотеза не є науковою. Альберт Айнштайн вдало це виразив, коли сказав: «Жодна кількість експериментів не доведе мою правоту; один єдиний експеримент доведе, що я неправий.»

раджу розкрити кат, який я створив виключно через повагу до вашої стрічки, бо читати треба повністю )
ukurainajin: (Default)
Originally posted by lj user darkomanshit at Конспирология, Дезинформация, Пропаганда

Манипулирование информацией есть сильнейший инструмент для достижения поставленных целей посредством убеждения. В данной статье я опишу основные элементы схемы манипулирования общественным мнением посредством модулирования информации...

Проверяй сертификат качества полностью... )
ukurainajin: (Default)
I am your father! — одна з найвідоміших фраз у серії Star Wars™. Сама собою частина інтриги сюжету, вона, хіба, уособлює тему родинних стосунків, яку жартома чи шанобливо обсмоктують у фендомі та за його межами.

Одна людина на YouTube у розповіді про свої чергові фанатські домисли згадала банальний факт, що Дарт Вейдер — дід Кайло Рена, персонажа з нової екранізації. Не треба бути фанатом, достатньо лише раз переглянути фільми, щоби знати про це. Бо у Вейдера були син Люк і донька Лея. А Лея — то мати Кайло Рена. Сюжет значною мірою побудований саме навколо цього. Але ж я не повірив у те, що побачив у коментарях до відео. Велика кількість людей виявила подив, який можно звести до такого: «Як це Вейдер дід Рена, якщо батько Рена не Люк, а Хан Соло? Хіба вони брати?» Після десятого подібного коментаря здалося, що то навмисні жарти. Потім стало очевидним, що люди, які без сумніву знаються на цьому всесвіті краще за мене, щиро не врубаються.

Розповів дружині. Вона пометикувала зо три секунди і спитала: «А хіба його мати не Лея?» Тобто суть цієї помилки криється у машинальному ігноруванні коментаторами материнської лінії. А чому так, то робіть вже висновки самі.
ukurainajin: (Default)
Статистика с человеческим лицом. Максим Шапиро «Миррский цикл»

Несколько лет назад мне подвернулся любопытный фантастический рассказ на тему толерантности. Недавно обсуждал со знакомым, чё там у ЕС, и понадобилось найти тот рассказ для иллюстрации мыслей. В результате мне и самому нашлось чтение на несколько вечеров.

Автор — Максим Анатольевич Шапиро. Я ознакомился с его творчеством вот здесь. Художественной литературой в моём привычном понимании я бы это не назвал (если кто спросит, здесь и далее я говорю только о «Миррском цикле», поскольку остальное ещё не успел). Это, скорее, изложение взглядов автора, которые он разжёвывает в диалогах главных героев с их оппонентами. Ну а чтобы рассуждения не выглядели голыми, действие помещено в фантастическую обстановку, где предлагаемые идеи воплотились в жизнь. Рассказы в большинстве своём достаточно короткие, никаких «лишних» развлекательных пиф-паф. Такие себе конспекты в художественной обёртке.

Темы, что называется, на злобу дня. Не все утверждения выглядят бесспорно, а суперменистая непогрешимость героев выдаёт с головой, ради чего всё это писалось.
Но в чём я совпадаю с Максимом Анатольевичем, так это в необходимости разумного и честного взгляда на вещи. И точно так же я разделяю убеждение, что здоровье общества напрямую зависит от грамотности ВСЕХ его граждан. Не от количества в нём академиков и обученных грамоте с арифметикой — это само собой следует, — а от их умения и желания думать.

Всем хорошего чтения и плодотворных размышлений!

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

August 2017

S M T W T F S
  1 234 5
6 78 9101112
1314151617 1819
20 21 22 23242526
2728293031