ukurainajin: (Default)
[personal profile] ukurainajin
Здалеку і зблизька. Японська (ч.2)

Минулого разу я спробував описати, які у японців стосунки зі звуковими коливаннями. Тепер розповім, як цей процес можна зафіксувати, коли немає напохваті звукозаписуючого приладу.

Факт перший: японська мова послуговується одночасно двома абетками. Кожна з них у сучасному вигляді має 46 (сорок шість) літер. І це не все. Якщо є бажання записати всі суто японські мори, то треба було б додати ще близько шести десятків якихось символів до кожної з абеток.

Насправді ж обидві абетки передають той самий набір мор. Просто їх винайшли окремо. Ці абетки називаються хіраґана і катакана, а разом вони просто кани. Символи першої мають кучеряві форми — あ、の、す — у той час як символи другої лаконічні й наче рублені — ア、ノ、ス. Недаремно хіраґану ще називають «жіночим письмом», а катакану, начебто, створили суворі монахи. Як ви бачите з цього прикладу, однакові мори виглядають зовсім по-різному, хоча обидві абетки походять зі спрощеного накреслення ієрогліфів.

Щоби почати писати японською, достатньо вивчити лише 46 літер якоїсь з цих кан. Звісно, можна писати ще офіційно визнаною латиницею або чимось екзотичним, на зразок нашої кирилиці, але це буде не дуже по-японськи.
Сама абетка побудована досить зручно. Є п'ять голосних звуків-мор: «а, і, у, е, о». Вони складають перший рядок абетки, що схожа на таблицю. Інші рядки утворюються поєднанням якогось приголосного з цими голосними: «на, ні, ну, не, но». Плюс є ще такі голосні з реперського репертуару, як «я, ю, йо/ьо» і специфічна мора «н». Аби не вводити в оману, різних літер загалом 48, та у наш час дві з них майже нікому не потрібні. Також окрім цієї нудної впорядкованої системи колись використовувався такий собі віршик.

Там десь було про шість десятків додаткових літер. Так от, японці вирішили, що не варто ускладнювати життя. Європейці ще можуть собі дозволити мати окремі літери для глухих і дзвінких звуків, хоча іноді теж хитрують, а у випадку з морами це вже занадто. Тому в японській писемності ця різниця показується додатковою позначкою: た–だ («та–да») або は–ば–ぱ («ха–ба–па»). А якщо окрім «ку» культурній людині потрібно вміти зобразити ще й «кю», то досить додати до «кі» маленьку голосну «ю», і всі інші культурні люди зрозуміють твій натяк: きゅ!

Здається, що дві кани просто дублюють одна одну, проте викидати будь-яку з них було шкода, і кожній знайшли свою власну сферу застосування. Коротко це не описати, але хіраґану використовують на додаток до ієрогліфів або замість них, коли хтось ієрогліфів не знає. А катаканою записують іноземні слова, іноземні імена та особливо важливі «кю».

Ось я і добрався до ієрогліфів, хай як хотілося це оминути. Тут дуже багато всього, що може бути нецікавим широкому загалу, тому про головне.
По-перше, як відрізнити абетку від ієрогліфів? Це найменша з проблем японської мови. Хіраґану взагалі не сплутаєш. Ось так виглядає слово «сакура» хіраґаною: さくら. А ось відповідний печатний ієрогліф: 桜. Катакана за формою більш подібна до ієрогліфів, з яких вона також походить, та все ж значно простіша за них: アニメ і 漫画 — два всесвітньо відомі культурні явища «аніме» і «манґа».

Самі ж ієрогліфи — це справжній головний біль. Маленькі японці починають вивчати їх, коли мозок ще спроможний легко запам'ятовувати купу нелогічних знань. І вивчають рік за роком, а потім пишаються собою, які вони надрозумні. У пику їм дорослі іноземці вигадують різні методики, що спираються на життєвий досвід з фантазією, і долають цей шлях, кому як удається.
Гарна новина: рекомендованих до вивчення ієрогліфів разом десь зо 2000. Погана новина — це все інше, включно з тим, що двох тисяч вистачить лише для того, аби не вважати себе розумово відсталим.

Про славетну японську каліграфію я не скажу нічого крім того, що це буває красиво. Але допомагай боже хоч щось розібрати ось у такому!

Залишилося ще додати, що японці мають вибір з двох варіантів, як писати текст. За історичною китайською традицією, символи у рядках розташовуються вертикально згори вниз, а рядки йдуть справа наліво. Цей стиль застосовується переважно у текстах літературного характеру та в газетах. У наукових творах, у компьютерах, на вказівниках тощо пишуть на звичний європейський лад, хоча буває по-всякому.

Далі буде про те, як, власне, японські думки перетворюються на мову.

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

August 2017

S M T W T F S
  1 234 5
6 78 9101112
1314151617 1819
20212223242526
2728293031