[sticky entry] Причеплений: Засади і зміст

2017-08-07 12:42
ukurainajin: (Default)
Ситуативно про все, що мене чіпляє, з аматорськими роздумами та без (дивіться перелік інтересів у профілі та скорочений зміст нижче). Френд-політика проста: період веселого взаємофрендування часів переїзду з ЖЖ скінчився, тож зараз ми читаємо або не читаємо одне одного, якщо подобаємося або не подобаємося одне одному з огляду на думки та вміст журналу і пам'ятаємо про оце:
«Byť virtuálnym priateľom kohokoľvek na sociálnej sieti ešte nemusí nič znamenať, takéto "priateľstvá" ľudia uzatvárajú z rôznych dôvodov.»звідси. А все інше знайде свій шлях.

Засади відносно дозволеного у журналі дуже суб'єктивні. Але головне: не лайтеся бруднотою, не принижуйте нічию гідність, і жодних висловлювань проти існування України, її народу, її культури. Мови спілкування — українська, російська, білоруська, англійська, німецька, польська. Використання будь-яких інших схвалюється, але можуть виникати складнощі з порозумінням.
|Дякуємо за чисте узбіччя!|

Корисне пізнавальне: )

Про країну: )

Антимозкоїдство: )

Куточок культури: )

Гумор: )

Усяке різне )

Технічне )

„Обабіч ледь курився тонкий шар пороху“ — поцуплено у [personal profile] mysliwiec


А оце реалії нашого життя вже три роки. Це за один єдиний місяц:
Українсько - російська війна. Травень 2017. Жоден загиблий на ній українець не буде забутий.
ukurainajin: (Default)
Jeff Wayne's Musical Version of «The War of the Worlds»

Випадково згадав про чудовий симфо-роковий мюзикл «Війна світів (The War of the Worlds)» Джеффа Вейна за мотивами книжки Веллса. Колись титульну тему з нього тулили як супровід всюди, де можна і не можна, і мене досі дивує, як хтось не чув жодного разу бодай це. Хоча й інших композицій, що запам'ятовуються, там вистачає. Наприклад, оця лірична, або друга за нею, моя улюблена:



Це з модернізованого рімейка «The New Generation. Alive on Stage». До оригінальної аранжировки я більше звик, але тут енергічне барвисте шоу, що його не дуже псує навіть надумана вступна сцена на Марсі,.. та ще Ліам Нісон у вигляді голограми. :)
Раджу слухати цілком класичну версію 1978, а також дивитися шоу, у якій версії знайдете, навіть можна без Нісона.
ukurainajin: (Default)
Найкумедніше починається, коли за Ґеральтом, який тягне на собі пияного Одріна, чапають всі навалені друзяки і горлають цю пісню утрьох.

Jeden kielich, drugi kielich, potem trzeci pęka,
А jak komu jest niedobrze, niech rzyga, nie stęka.

Czwarty kielich to już coś jest, piąty w gardło lejesz.
Spadasz chłopie z krzesła to se dupy nie przyklejesz.

Już dziesiąty kielich szumi a godzina młoda.
Posiedzimy tu do rana, nikomu nie szkoda.

Świt nadchodzi, kogut pieje, a to głupi chuj.
Nasz dowódca trąbi alarm, my idziemy w bój!


ukurainajin: (Default)
«Відьмак Ґеральт, відмінений мисливець на чудовисьок, намагається знайти своє місце у світі, де люди часто виявляються лихішими за звірів.»

Початкову суть вони, начебто, вхопили. Хоча це загальний тренд сучасного кіно, і для висновків ще замало. Картинка веде на сайт телеканалу.

ukurainajin: (Default)
Jakub Ćwiek «Kłamca»

Враховуючи, скільки я читаю і коментую польських книжок, мені так доведеться створювати окрему рубрику для літератури, видання якої я хотів би побачити українською.

«Kłamca» від Якуба Цьвєка (Jakub Ćwiek) — це історія про скандинавського бога Локі, нащадка велетнів, якого ангели божі, знищуючи Асґард (отакий неочікуваний Раґнарок), звільнили від вічних страждань і взяли до себе у службу для залагодження різних справ, куди самим ангелам втручатися зась. Дія відбувається переважно у сучасності. Це таке міське фентезі, де немає магії і чаклунів. Їхнє місце посідають віра і божествені сили.

Бог покинув світ, залишивши у ньому наглядачів. Ангели поступово прибирають решту створінь поганських вірувань так само, як пекельних демонів. Деякі уцілілі давні боги намагаються пристосуватися до нових умов і відродити свої культи, що живлять їхню могутність. Та давніх богів тут чавлять, мов тарганів. Демонами за платню рутинно займається Локі. Із Впадлими, володарями Пекла, важко впоратися навіть архангелам. Передчасний Апокаліпсис теж у наявності.
І десь недосяжно високо над усим цим, біля самого Джерела сидять багатокрилі Трони, яким, здається, все байдуже…

Спочатку мікс різних міфологій у сучасній обгортці не видався мені чимось особливим. Та вже до другої книги я розпробував і відчув особливий смак цього твору. По-перше, розповідь про людей, як мені подобається. Ага, вони дуже рідко є людьми, але ви розумієте, про що я. Мозаїка пригод і детективу, які поступово складаються у картину, цікави напружені описи екшену, багато другорядних персонажів. Гумор, романтика і добряча фантазія.

І інтрига, бо кінцева мета Локі, який за роботу бере виключно ангельським пір'ям, так просто не розкривається. Хай він слабкий порівняно з іншими, та все ж у книгах постояльців готелів він інколи підписується як Liarfather, і йому до снаги заграти з усім Всесвітом у небезпечну гру.
ukurainajin: (Default)
Звозив племінників, як обіцяв, на «Темну вежу» до кіно. Я Кінга не читав. Правильно я здогадуюся, що це щось таке «за мотивами»? Бо уявити у нього елементи сімейного кіно типу «Нескінченної історії» мені важко. І взагалі дивно, як швидко поставлено крапку. Там же ж багатотомник, якщо пам'ятаю.

Весь день, мабуть через спеку, у всіх навколо все шкереберть, і всі як марсіани. Це не те літо, про яке ми мріяли.
ukurainajin: (Default)
Розповідали про великих укрів? Мріяли про супер-бандерівців? То осьо тримайте! Купив другові до Дня Народження, аби він порепетував як слід :)

Що можу сказати тепер, коли прочитав: надто стисло і коротко, як на мене. І не вистачає подробиць, дія наче скаче стрибками. Я останній раз комікси дивився у дитинстві, не звик до такого формату… Поточний наклад, як зазначено, всього 1000 примірників, тож поспішайте, хто зацікавився!

ukurainajin: (Default)
Красивий Гаррі. «Harry Potter» мовами світу, ілюстроване видання

Піддався хворобі збиральництва, і ось, що маю наразі:

The philosopher's stone, The chamber of secrets. Ukrainian, Polish, German edition

Найгарніша суперобкладинка — українська, бо із «золотим» тисненням. Вона взагалі така єдина унікальна, якщо не рахувати щось подібне в американському виданні від Scholastic. Німецька теж вирізняється фірмовим поттеровським шрифтом на тлі оформлення з інших країн (всюди, як польське), але вона по-німецькому стримана. Найцікавіше оформлення палітурки, безперечно — польське, а німці… еге ж, стримані:

The chamber of secrets. Ukrainian, Polish, German edition

Папір однаково якісний, кольоровий. Проте у поляків він помітно тонший, і обидві книжки на третину тонші за укро-німецькі.
ukurainajin: (Default)
Дивно, що у дитинстві я цю пісню у виконанні Тараса Петриненка сприймав як щось на рівні УТ-1, радіо... радіо-«про їжачків» та інших проявів «містечкової творчості». Чесно кажучи, я не пам'ятаю, у якому віці я взагалі цю пісню вперше почув. Може вже тоді і не був дитиною. Але сприйняття було саме таке. Попсова проста аранжировка. Ну що то для шанувальника заліза?! А от зараз я вже багато років від неї отримую кайф. Так само, як згодом зрозумів, що це ж кайфово було — наприкінці 80-х у Черкасах потрапити на ще напів-радянське святкування Івана Купали у міському парку: з русалками у водоймі та стрибками через багаття. Шкода, що не пам'ятаю, як там у комсомольських «русалок» було з цицьками… Та ні, не шкода. Я ж малий був, що мені зараз до того, що було мільйон років тому.

ukurainajin: (Default)
Про «ненав'язливе» посередництво. Electronic Arts, Origin та українська мова

Так співпало, що я переглядав оцей матеріал від [personal profile] mysliwiec, а одночасно з тим з'ясовував, як можна придбати одну гру, що зацікавила мене. І, гадаю, ці дві теми співпали не лише у часі.

Подробиці... )

Це простий приклад з життя і демонстрація певних наслідків того, про що каже професор Гриценко з наведеного на початку дописа.

UPD: Я їм зараз написав, електроніксартам, але подивимось, чи буде з цього щось.
ukurainajin: (Default)
Англійську, польську і українську назви наводити не буду, бо то всі знають.
А ось кількома іншими мовами, де не дуже схоже одне на одне:

фінськаNoituri
грузинськаმხედვარი (мхедварі)
литовськаRaganius
угорська Vaják
італійськаStrigo
іспанськаBrujo
китайська猎魔人 (льє-мо-рен)
болгарськаВещерът
сербська лат.Veštac
чеськаZaklínač
німецькаHexer
французькаSorceleur
ukurainajin: (Default)
Почав шукати швидкий поїзд з Харкова до Львова після розмови з [personal profile] germes21. І потрапив на сайт intercityukraine.com.
Росіською мовою розклад поїзду «115О Харків — Чернівці» там на сьогодні і, чомусь, на вчора, а українською — на сьогодні та завтра, що виглядає логічніше. До того ж внизу висить реклама «Яндекса», а праворуч — пікантні відгуки «пасажирів». Отакий кумедний сайт, чи то зрада, чи то цирк.
Нотаріально незавірені скриншоти... )
ukurainajin: (Default)
Українське жіноче фентезі - 1. «Стожар»

Чому «жіноче»? Це не має стосунку до цільової аудиторії, просто автори є авторками. До мене потрапили два твори, абсолютно різні за стилем і змістом, і спочатку я хотів об'єднати їх в одному огляді. Та не встигаю прочитати, тому згодом буде продовження.

«Стожар» — це перша книга запланованої трилогії «Палімпсест», яку нам дарує молода львівська письменниця Ярина Каторож. Коли я згадую про її вік, то не лише тому, що цей факт приємний сам собою, а також через враження від тексту, яке було посилене усвідомленням цього факту. У романі я бачу плід багатьох спостережень і роздумів. Якщо сказати, що така кількість думок у такому віці дивує, це, напевно, звучало би образливо. Тож ні, тут приємно дивує те, як у такому віці можна зібрати все це до упорядкованої купи і втиснути у такий невеликий формат. Та ще зробити з цього невимушену розповідь без пафосу і наївності. А читається книжка справді легко. У дитинстві мене у книжках цікавила історія, пізніше додалося поціновування думок. З деякого моменту я почав отримувати задоволення ще з того, як автор будує текст, грається із своїми творчими засобами. Від «Стожара» я просто не можу відірватися, а це у мене зараз буває нечасто.

Отже, про що це. Починається книжка, як щось таке про «попаданця-Обраного». Але не треба невдоволено кривитися. На це тут є причина. Ми маємо двох головних героїв. Якщо в термінах RPG, то це маг і воїн. І це дві сюжетні лінії, які мають перетнутися (власне, вже перетнулися на останніх сторінках). Воїн живе у своєму світі і у ньому ж поступово стає Воїном. Він уособлює цей світ з усіма його жорстокими законами. Його лінія — це лінія зростання, кшталтування особистості, досягнення мети. А магія у цьому світі не виникає просто так, тому маг — це прибулець (зі Львова, до речі ☺), що казковим чином отримує свої здібності, чи то у дар, чи то заради спокути. Очима мага ми знайомимося з новими реаліями. Лінія мага втілює пошук і віднайдення себе, пізнання у широкому сенсі. Маг, наскільки я розумію, це ще й надія на зміни ззовні, бо зсередини вже сотні років нічого не можна переграти. Але враховуючи, що пані Ярина банальністю не розкидається, не можу стверджувати, що вже розумію її задум. До того ж, перша книжка — це така собі прелюдія, знайомство. Ну от яка мета у нашого сьогоденного життя, крім перемоги над поточним ворогом? Залагодити буденні справи, жити, просто жити, спілкуватися, страждати і радіти, мислити, розвиватися. Щось таке і тут. Немає певної місії, наразі лише характери та обставини. Оточуючий світ, попри суворі та екзотичні умови, є цілком буденним. У мене взагалі враження, коли читаю, що це розповідь очевидця. Хай і насичена напруженим екшеном та емоційними сценами. Тож якщо підсумувати, про що перша книга трилогії, гадаю, вона «про людей». Цікаво, що буде попереду. Спойлити сюжет немає сенсу, це просто варто прочитати і отримати задоволення від якісного вітчизняного витвору. І не зважайте на анотацію, де розписують про вишиванки і таке інше! «Стожар» — то жодним чином не «шароварно-характерницьке фентезі», з якого подекуди вже кепкують. Лише імена тут мають слов'янські корені, що іноді обігрується та й просто справляє приємність.

Для поціновувачів технічного боку фентезі тут самобутня природа магії і досить живий опис бойової та побутової складових. Знов-таки, я не знаю, звідки все це взялося у голові молодої дівчини, але вона мене просто причарувала широтою своїх поглядів. Мова персонажів нормальна, сучасна, без стилізації під середньовіччя, та сприймається цілком органічно. І так, пані Ярина з тих авторів, які ставлять до себе питання типу «як мушкетери ходили в туалет?» Звісно, я не натякаю, що теми звучать саме такі, але «як і чому» у формі внутрішнього діалогу чи зовнішніх подробиць тут вистачає, і це дуже пожвавлює розповідь. Єдине, що свербить мені в оці з огляду на реалізм — повсюдна щирість і відвертість. Усі запитання отримують відповіді, у гіршому випадку — мовчання. Молодіжна самурайщина якась. Та вражень це не псує і стає помітним лише згодом, оскільки поки що і без інтриг вистачає справ. Для зовсім допитливих ще додам, що узори на малюнках — це не просто щось таке, а ще, вочевидь, і спроба якось зобразити давню загадкову мову стожарів.

Отакий початок казки. А Воїн і Маг, які є буквальним містичним віддзеркаленням одне одного, — це, несподіваночка, особи жіночої статі. Приємного читання!
ukurainajin: (Default)
Дівчата, та й, може, хлопці! Шукаю рецепт супа з галушками на вечір. Ось перше, що знайшов. На мою думку, все досить розумно. Є у когось з вас зауваження до такої рецептури або якісь поради? Саме приготування курячого супу у мене питань не викликає, а от галушки ще ніколи не пробував робити.

Інгредієнти... )
Приготування... )
ukurainajin: (Default)
Rafał Cichowski „Pył Ziemi”

Долаю у повільному темпі свої запаси книжок. Сьогодні фантастика польського автора.

Попри те, що у Польщі зараз видають у рази більше фантастики, ніж у нас, місцевих авторів не так вже і багато. І я певен, що ви, якщо не цікавитеся навмисно, окрім міжнародно відомих Лема та Сапковського не пригадаєте жодного з них. У нас їх досі не видають. Та й до культового статусу їм далеко. Хоча серед польських читачів, а іноді також чеських, деякі письменникі вже здобули визнання, як от Якуб Цьвєк (Jakub Ćwiek) зі своїм серіалом «Лжець (Kłamca)». Що до творів у жанрі Sci-Fi, то їх ще навіть менше, ніж різноманітного фентезі.

«Пил Землі» — це друга книжка Рафала Ціхо́вського (Rafał Cichowski). Першої, «2049», я не читав, але тепер спробую, хоч там, судячи з опису, має бути щось більш «приземлене» в будь-якому сенсі…
Як на мене, авторові ще є куди розвиватися. Бо свого «Deus ex machina» він не зміг чи не схотів уникнути, і це мене трошки розчарувало. Я такий собі сподівався на чесний голівудський фінал пригод або на якийсь а-ля Стругацькі і розмірковував, яким він взагалі може бути, враховуючи перебіг подій. А воно гоп!.. і вийшло, як у тому «Євангеліоні нового покоління». Так, Ціховський зухвало познущався над моїм прагненням казки. Одночасно з цим він майстерно зґвалтував і мою прив'язаність до головних героїв, бо змусив (принаймні намагався) прийняти замість них того, хто не грав жодної ролі під час всієї попередньої оповіді. Мораль, яку побачив у фіналі я, звучить приблизно так: «Перемагає той, хто прагне перемогти, не рахуючись ні з чим… і ні з ким.» Це, може, й так, як трапляється зазвичай у житті, але… але… але я просто на таке не очікував. Тому я, відверто кажучи, незадоволений цим експериментом над читачем у моїй особі.

Що стосується всього іншого, то тут нарікати нема на що. Польські автори дуже дбайливо ставляться до подій, стосунків, оточення. От і Ціховський не підвів. Якби не оцей фінал, що спалив нанівець усю сюжетну будову і зробив неважливими усі лінії, крім однієї, то я би зараз лементував про чудову фантастику нашого часу. А втім, знаєте, вона-таки у певному сенсі чудова. :) Добрий початок, пане Рафал, пишіть іще!

Розповідь впродовж усього роману точиться від першої особи. Спочатку це погляд головного героя, потім — погляд… головного героя. Навіть коли треба розповісти про події з життя інших персонажів, промовлятиме все одно головний герой. Отака дотепна стилістика. А «пил» Землі — це людство, яке можна здути, наче сміття, з поверхні під час прибирання.

Усю анотацію не викладатиму, бо вона, як це часто буває у видавців, обіцяє те, що допоможе продати. А це виглядає не менш чудернацько, ніж радянські афіши до «Зоряних війн». Тому лише шматочок щирої правди:
«У XXIV столітті Земля помирає. У космічний простір вистрілюють „Іґґдрасілль‟, корабель поколінь, який має запевнити виживання людського виду. Понад сімсот років потому пара безсмертних створінь, технологічно поліпшених землян, повертається на блакитну планету. Від успіху їхньої місії залежить врятування корабля і усіх осіб на його борту. Вони мають знайти таємничу Бібліотеку Снів, у якій записано всі спогади людства.»
ukurainajin: (Default)
Вирішив подивится, що там на Deutsche Welle пишуть, а там перша новина отака. Недаремно МЗС закликало утриматися від поїздок до Єгипту.

Two Ukrainian tourists have died and four other tourists wounded in a knife attack at the Egyptian holiday resort of Hurghada. The Interior Ministry said the assailant was arrested immediately after the stabbings.
Officials said the attacker sneaked into a hotel in the Red Sea resort of Hurghada on Friday before stabbing and injuring six tourists. The assailant was arrested immediately and the victims rushed to hospital. Security and hospital sources said two Ukrainian women were killed.
<…>
The shadowy group Hasm, believed to be affiliated with the banned Muslim Brotherhood, has claimed responsibility for similar attacks.

(Двоє українських туристів загинуло і четверо інших туристів було поранено внаслідок ножового нападу на єгипетському курорті в Хургаді. У МВС заявили, що нападника було заарештовано відразу після різанини.
Чиновники говорять, що нападник таємно проник до готеля на червономорському курорті Хургади у п'ятницю перед тим, як кинутися з ножем і поранити шістьох туристів. Його було заарештовано негайно, а постраждалих відправлено до лікарні. Служба безпеки та джерела у лікарні повідомили, що двох українських жінок було вбито.
<…>
Підпільна група «Хасм», яку підозрюють у зв'язках із забороненими «Братами-мусульманами», взяла на себе відповідальність за подібні напади.)


Проте посол України в Єгипті спростовує повідомлення про загиблих українців:
«Троє осіб напали на туристів, які в місті Хургада відпочивали у двох готелях Sahabia тa Sunny Days El Palacio. Станом на сьогодні ми не підтверджуємо те, що серед постраждалих є громадяни України. За нашою інформацією загинули дві особи.
За нашою інформацією це можуть бути громадяни або Німеччини, або Вірменії. Також є одна поранена. Вона уродженка України – пані Михайленко Олена Іванівна – вона є громадянкою Російської Федерації.»
ukurainajin: (Default)
Що, визначилися з точною датою?

«Рада нацбезпеки і оборони запроваджує нові правила для росіян: з 1 січня 2018 року в'їзд в Україну буде здійснюватися за біометричними паспортами та після електронної реєстрації
Про це на брифінгу після засідання РНБО заявив секретар РНБО Олександр Турчинов, передає Еспресо.TV
ukurainajin: (Default)
Чудове спостереження від Толіка, тому зацитую його зі збереженням форматування. І для тих, хто не в курсі, він любить дописи без вступного слова і не відокремлює у помітний спосіб власні висловлювання від тих, на які посилається:

«Российская "элита", будучи по своему генезису сугубо бандитской, психологически живет в реальности, где проблемы решаются наездами, отжимами, стрелками и понятиями. Это, в общем-то, трагедия для нашей страны, в истории которой организованная преступность еще никогда не захыватывала государственную власть. Было всякое, но чтобы мафия приватизировала государство - с таким мы столкнулись впервые. Собственно, и проблемы наши сегодня связаны именно с мафиозным характером управления и принятия решений. Крым - одна из них.

В реальной жизни и реальной политике захват чужих территорий технически возможен. И при известных обстоятельствах может быть со скрипом или без, но признан международным сообществом. Крым, естественно, был чужой территрией - приняв в 91 году формулу признания государственных границ новообразованных государств по административным границам в составе СССР на момент его распада, Россия тем самым признала Крым именно украинской территорией. Исторические права - это одно, юридический статус - несколько иное. Но варианты есть всегда, и уж если было принято решение присоединять Крым, то нужно было отдавать себе отчет в том, какими именно путями можно и нужно было этого добиваться, чтобы присоединение не вызвало никаких вопросов (или по крайней мере, вынудило его признать).

И дальше лопоухий муравей описывает как надо было поступать и как можно было бы поступить сейчас.

Вот как так им удается? Сначала постонать, что власть у них захватили бандиты, потом погоревать, что эти бандиты попались при грабеже соседа и тут же кинуться разглагольствовать на тему "я научу вас грабить соседей так, чтобы вы не попадались".»

Faun

2017-07-06 14:47
ukurainajin: (Default)
Faun. Німецький неофолк

Die Sünde lockt und das Fleisch ist schwach,
So wird es immer sein.
Die Nacht ist jung und der Teufel lacht,
Komm wir schenken uns jetzt ein!

І знов до теми фолк-музики. Дякую добрим людям, завдяки яким я знайшов цей чудовий гурт! Гадаю, що буде дуже кльово йти на байдарках під такий супровід.

Куплет у пісні «Federkleid» дуже нагадує «Полюшко-поле» :)

ukurainajin: (Default)
Усі персонажі є вигаданими, окрім, хіба що, одного.

Лютий 2014. Кривавий Пастор тільки-но починає прогрівати хисткий український трон для Петра I «Порошенка», а громадянин РФ В'ячеслав Мальцев як «російський націоналіст» вже знає, як треба діяти:



Деякі плани блискуче втілюються у життя, проте не всі. І на четвертий рік громадянин Мальцев, російський націоналіст, накликає на себе немилість з боку соплежуйської влади РФ, через що змушений рятуватися втечею з країни. Однак Пастор з Шоколадним Петром вже влаштували пастку під назвою «прапорщик Першко», яка несхибно спрацьовує, коли В'ячеслав пробує перетнути кордон України, прямуючи з Білорусі до Молдови. За брехливими звинуваченнями про участь у бойових діях на боці «ЛДНР» йому… штампують паспорт і відмовляють у в'їзді:



Хто чий друг друга ворога і навпаки? Чому не спрацював охоронний амулет «Візиткаяроша»? Навіщо замість лагідного розстрілу шоколадними цукерками Пастор із Петром вдалися до підробки записів у секретних базах? Коли здійсниться прокляття незадоволенного Мальцева? Ким є насправді прапорщик Першко і чи зможе він стримати шістсот тисяч таємних прихільників російського націоналіста? Відповіді на ці питання у наступному, ще не написаному томі.

UPD: А якщо без жартів, то вот тут простое объяснение для иностранцев и особенно россиян, на что напоролся Мальцев. Да, кроме «налога на армию» и разной сознательной общественной активности, у нас есть и такое, положение обязывает. Плюс обычная госмашина без чувств и фантазии.

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

August 2017

S M T W T F S
  1 234 5
6 78 9101112
1314151617 1819
20212223242526
2728293031